Судова практика
При поверненні виконавчого документа стягувачу на його письмову заяву державний виконавець зобов’язаний зняти арешт із майна боржника

25 червня 2025 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 205/1452/16-ц задовольнив касаційну скаргу заявниці, яка просила зняти арешт з майна.
Боржниця звернулася до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця, зазначивши, що в результаті сплати суми боргу стягувач звернувся до виконавчої служби із заявою про повернення виконавчого документа без подальшого виконання.
Державним виконавцем згідно з п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого документа без подальшого виконання стягувачу на підставі відповідної заяви останнього.
Разом із тим, арешт з майна боржника, накладений постановою державного виконавця, знято не було, що не відповідає положенням Закону України «Про виконавче провадження».
Ухвалою районного суду скаргу задоволено. Постановою апеляційного суду ухвалу скасовано, у задоволенні скарги відмовлено з тих мотивів, що в разі повернення виконавчого документа стягувачу виконавче провадження не є закінченим, а отже арешт з майна боржника не може бути знятим.
Розглянувши касаційну скаргу боржниці, Верховний Суд вказав, що п. 1, 3, 11 ч. 1 ст. 37 Закону № 1404-VIII передбачені випадки повернення виконавчого документа стягувачу, при яких арешт з майна знімається у відповідності до приписів ч. 3 ст. 37 Закону № 1404-VIII, зокрема у разі, коли виконавчий документ повертається стягувачу за його письмовою заявою про повернення виконавчого документа.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 травня 2025 р. у справі № 2/1522/11652/11 виснувала, що законодавством не передбачено обов’язку державного (приватного) виконавця зняти арешт, накладений на майно боржника, у разі повернення виконавчого документа стягувачу, оскільки таке повернення не свідчить про закінчення виконавчого провадження та у такому випадку стягувач має право повторно звернутися із заявою про примусове виконання рішення суду, яке не виконано, протягом встановлених законом строків. Повернення виконавчого документа стягувачу не є підставою для зняття арешту з майна боржника (за виключенням випадків, передбачених у ч. 3 ст. 37 Закону №1404-VIII).
Читайте також: Передача виконавчого провадження до іншого органу ДВС не впливає на строк пред’явлення виконавчого листа до виконання
Отже, Верховний Суд погодився з висновком суду першої інстанції стосовно того, що невжиття державним виконавцем та начальником відповідного відділу державної виконавчої служби заходів щодо зняття арешту з майна боржниці, накладеного в межах виконавчого провадження, є протиправною бездіяльністю органу державної виконавчої служби, а тому порушене право заявника підлягає захисту.
Разом із тим, п. 16 розд. VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень (в редакції від 01 листопада 2022 р.) визначено, що у разі якщо виконавче провадження, за яким подано заяву про зняття арешту з майна боржника або скасування інших заходів примусового виконання рішення, знищено у зв’язку із закінченням строку його зберігання, виконавець вживає заходів щодо відновлення матеріалів виконавчого провадження за допомогою відомостей автоматизованої системи та інших документів, інформації, одержаних ним, у тому числі від сторін виконавчого провадження.
На вказане суд апеляційної інстанції належної уваги не звернув та скасував законну та обґрунтовану ухвалу суду першої інстанції про задоволення скарги боржниці, тому Верховний Суд постанову апеляційного суду скасував, ухвалу районного суду залишив у силі.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 18 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.