Судова практика
Примирення із засудженим законом не передбачено
19 червня 2018 р. Верховний Суд постановою у справі № 755/4059/16-к залишив в силі рішення судів попередніх інстанцій, оскільки примирення потерпілого із засудженим чинним законодавством не передбачено.
Вироком районного суду, залишеним без змін ухвалою суду апеляційної інстанції, особу засуджено до покарання у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки.
У касаційній скарзі засуджений та його захисник просили скасувати судові рішення, звільнити засудженого від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України та закрити кримінальне провадження, пославшись на те, що до суду касаційної інстанції подано заяву потерпілої про примирення із засудженим.
Верховний Суд зазначив, що доводи засудженого та його захисника не ґрунтуються на вимогах закону. Статтею 46 КК України передбачено, що особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв’язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Частиною 8 цієї статті передбачено, що закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що і в суді першої інстанції, і в суді апеляційної інстанції засуджений зазначав, що в його діях відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, будь-які дані про те, що потерпіла на стадії судового розгляду у судах першої або апеляційної інстанцій примирилася з потерпілим, що їй відшкодовані завдані збитки матеріали кримінального провадження не містять. Натомість, під час судових дебатів в суді першої інстанції потерпіла просила постановити щодо засудженого законне і обґрунтоване судове рішення. Будь-яких заяв або клопотань від сторони захисту та від потерпілої про примирення не подавалося.
Оскільки суд касаційної інстанції переглядає судові рішення, які набрали законної сили, а не розглядає кримінальне провадження по суті, то він позбавлений можливості задовольнити це клопотання потерпілої. Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 56 КПК України на всіх стадіях кримінального провадження потерпілий має право примиритися з підозрюваним, обвинуваченим і укласти угоду про примирення. У передбачених законом України про кримінальну відповідальність та цим Кодексом випадках примирення є підставою для закриття кримінального провадження.
Частиною 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. Примирення із засудженим чинними кримінальним та кримінальним процесуальним законодавством не передбачено.
Верховний Суд залишив рішення судів попередніх інстанцій без змін.
Підготував Леонід Лазебний
