Судова практика
Питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження вирішується суддею одноособово без проведення судового засідання
28 лютого 2023 р. Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 953/9892/21 залишив без задоволення касаційну скаргу захисника, що заперечувала обставини, які ніким не оспорювалися під час розгляду справи в суді першої інстанції.
Вироком районного суду особу визнано винуватою та засуджено за ч. 1 ст. 258-3, ч. 1 ст. 263 КК.
Ухвалою Харківського апеляційного суду було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою захисника, а кримінальне провадження було призначене до судового розгляду.
На підставі розпорядження Голови Верховного Суду про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Сумської, Харківської областей), враховуючи неможливість Харківського апеляційного суду здійснювати правосуддя під час воєнного стану кримінальне провадження передано до Полтавського апеляційного суду.
Полтавський апеляційний суд відмовив у відкритті провадження за апеляційного скаргою захисника з тих мотивів, що вирок місцевого суду стороною захисту було оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК.
Розглянувши касаційну скаргу захисника, Верховний Суд вказав, що як убачається з матеріалів кримінального провадження судовий розгляд було проведений у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК, оскільки у судовому засіданні обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень і дав показання про обставини, час та місце їх вчинення. Водночас захисник також не оспорювала фактичні обставини справи. При цьому суд роз’яснив обвинуваченому та іншим учасникам судового провадження положення ч. 3 ст. 349 КПК про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку. Місцевий суд також зазначив, що у суду не виникло сумнівів у добровільності позицій сторін.
Захисник оскаржила фактичні обставини, котрі її підзахисним та нею під час розгляду кримінального провадження судом першої інстанції не оспорювалися.
З урахуванням вищенаведеного убачається, що під час ухвалення рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою захисника суддя Полтавського апеляційного суду керувався положеннями ч. 4 ст. 399 КПК, згідно з якими суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями ст. 394 цього Кодексу.
Отже, рішення судді Полтавського апеляційного суду узгоджується з наявними матеріалами кримінального провадження є належним чином обґрунтованим.
Таким чином, за вказаних обставин постановлення ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження не свідчать про наявність таких порушень КПК, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка міститься у постанові Об’єднаної палати Касаційного кримінального суду від 25 листопада 2019 р. (справа № 1-7/12).
У касаційної скарзі захисник посилається також на те, що про час та дату судового засідання у Полтавському апеляційному суді не було повідомлено ані її (захисника), ані засудженого, хоча всі адреси, номери телефонних зв’язків були зазначені в апеляційних скаргах. Проте відповідно до вимог ст. 398, 399 КПК питання про відкриття чи відмову у відкритті провадження вирішується суддею одноособово, без проведення судового засідання і виклику сторін.
Підготував Леонід Лазебний
