Судова практика
Питання застосування до особи примусових заходів медичного характеру не може вирішуватися судом на підставі висновку судово-психіатричної експертизи, проведеної в межах іншого кримінального провадження
10 грудня 2019 р. Верховний Суд у справі № 450/1343/17 залишив без задоволення касаційну скаргу захисника, який посилався на висновок судово-психіатричної експертизи в іншому кримінальному провадженні тоді, як у цьому вже було постановлено вирок.
Вироком суду першої інстанції, залишеним без змін апеляційним судом, особу було засуджено за ч. 2 ст. 15 і ч. 2 ст. 185 КК за те, що вона, перебуваючи в приміщенні магазину, намагалася здійснити викрадення куртки вартістю 999 грн., але була затримана працівниками магазину.
У касаційній скарзі захисник просив скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд в апеляційній інстанції. Свої вимоги обґрунтовував тим, що в рамках іншого кримінального провадження проведено судово-психіатричну експертизу щодо засудженого, відповідно до висновку якої останній потребує застосування примусових заходів медичного характеру. Зазначав, що під час апеляційного розгляду ним було заявлено клопотання про витребування вказаного висновку судово-психіатричної експертизи з метою вирішення питання щодо застосування до засудженого примусових заходів медичного характеру. В задоволенні клопотання апеляційний суд відмовив.
Верховний Суд послався на ч. 3 ст. 19 КК, що не підлягає покаранню особа, яка вчинила злочин у стані осудності, але до постановлення вироку захворіла на психічну хворобу, що позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними. До такої особи за рішенням суду можуть застосовуватися примусові заходи медичного характеру, а після одужання така особа може підлягати покаранню.
При цьому главою 39 КПК визначено процесуальний порядок розгляду кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру. Так, згідно зі ст. 503 КПК, якщо під час досудового розслідування будуть встановлені підстави для здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, слідчий, прокурор виносить постанову про зміну порядку досудового розслідування і продовжує його згідно з правилами, передбаченими цією главою.
Із матеріалів кримінального провадження видно, що судом першої інстанції розглядалося кримінальне провадження щодо обвинуваченого, який вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 15 і ч. 2 ст. 185 КК, який мав місце 23 січня 2017 р., в загальному порядку, а не в порядку глави 39 КПК. Тобто питання щодо застосування медичних заходів судом не вирішувалося.
Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи, який є в матеріалах кримінального провадження, особа у період вчинення інкримінованих їй дій та на момент проведення цієї експертизи психічним захворюванням чи недоумством не страждала, не виявляла будь-який тимчасових чи інших хворобливих розладів психічної діяльності, могла усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Згідно із цим висновком вона не потребувала застосування примусових заходів медичного характеру.
Засуджений звернувся з апеляційною скаргою, в якій не погоджувався з вироком суду першої інстанції виключно в частині призначеного йому покарання, жодних інших питань в апеляційній скарзі він не порушував.
Водночас, згідно з даними аудіозапису судового засідання апеляційного суду, зафіксованого на технічному носії, під час апеляційного розгляду захисником, який діє в інтересах засудженого, було заявлено клопотання про витребування висновку судово-психіатричної експертизи, проведеної в рамках іншого кримінального провадження, з метою вирішення питання щодо застосування до засудженого примусових заходів медичного характеру в цьому кримінальному провадженні.
Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку, що оскільки судово-психіатричну експертизу, на яку посилається захисник, проведено в іншому кримінальному провадженні вже після постановлення вироку в цьому провадженні, то питання щодо застосування до засудженого примусових заходів медичного характеру повинно вирішуватися судом саме в рамках того кримінального провадження, в якому і було проведено таку експертизу, а не в межах цього кримінального провадження.
Підготував Ярослав Степанніков
