Судова практика
Рішення органу місцевого самоврядування про зміну меж населених пунктів не може вважатись актом індивідуальної дії
Спори з приводу оскарження рішення органу місцевого самоврядування про встановлення та зміну меж населених пунктів підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства
7 листопада 2018 р. Велика Палата Верховного Суду у справі № 824/3130/14-а (провадження № 11-758апп18) розглянула касаційну скаргу Сторожинецької районної ради Чернівецької області на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 3 червня 2015 р. та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2015 р. у справі за позовом прокурора Сторожинецького району Чернівецької області до Сторожинецької районної ради Чернівецької області, треті особи: Нижньопетрівецька сільська рада Чернівецької області, Бобівецька сільська рада Чернівецької області, Новобросківецька сільська рада Чернівецької області, Тисовецька сільська рада Чернівецької області, Державна інспекція сільського господарства в Чернівецькій області, про визнання незаконним та скасування рішення.
За результатами розгляду Велика Палата прийняла постанову, в якій констатувала, що у листопаді 2014 р. прокурор Сторожинецького району Чернівецької області звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом про визнання незаконним та скасування рішення Сторожинецької районної ради Чернівецької області від 19 червня 2013 р. № 92-15/2013 «Про встановлення та зміну меж окремих сільських населених пунктів Сторожинецького району».
Суди першої та апеляційної інстанцій позов задовольнили, дійшовши висновку, що Сторожинецька райрада не перевірила проекти землеустрою на відповідність їх вимогам земельного законодавства та прийняла протиправне рішення про їх затвердження. При цьому суди першої та апеляційної інстанцій розглядали справу в порядку адміністративного судочинства (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Сторожинецька райрада оскаржила вказані рішення судів попередніх інстанцій, зокрема зазначивши, що у разі прийняття суб’єктом владних повноважень рішення про передачу земельної ділянки у власність чи оренду, подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватись в порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки спір виник про майнове право.
Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи щодо оскарження судових рішень першої та апеляційної інстанцій з підстав порушення правил предметної юрисдикції, перевіривши матеріали справи й заслухавши суддю-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення, Велика Палата Верховного Суду констатувала відсутність порушення судами попередніх інстанцій правил предметної юрисдикції, зазначивши, що Сторожинецька райрада, приймаючи оспорюване рішення, діяла не в своїх або чиїхось приватних інтересах, а з метою здійснення передбачених владно-управлінських функцій, оскільки питання зміни меж населених пунктів не стосується права власності або користування земельними ділянками конкретних осіб, а направлене на зміну меж населених пунктів у районі.
Велика Палата зазначила, що спірне рішення органу місцевого самоврядування не може вважатись виконаним актом індивідуальної дії, оскільки на підставі цього рішення у фізичних та/або юридичних осіб не виникло і не могло виникнути речових прав на земельні ділянки. Відносини, які склались між учасниками спору, мають публічно-правовий характер і правомірно розглянуті судами першої та апеляційної інстанцій в порядку адміністративного судочинства, а тому наведені в касаційній скарзі доводи Сторожинецької райради про порушення судами правил предметної юрисдикції є необґрунтованими.
Рішення в ЄДРСР
