Судова практика
Рішення слідчого судді щодо забезпеченням режиму у виправних і виховних колоніях, ухвалені в порядку КПК, можуть бути оскаржені в апеляції
9 лютого 2021 р. Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 739/1881/19 задовольнив частково касаційну скаргу захисника на необґрунтоване рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Ухвалою слідчого судді місцевого суду задоволено клопотання установи виконання покарань та конфісковано на користь держави мобільний телефон, вилучений у засудженого під час проведення позапланового обшуку в камері.
Ухвалою апеляційного суду відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою захисника, а його апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді районного суду повернуто з підстав, передбачених ч. 4 ст. 399 КПК, оскільки апеляційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
У касаційній скарзі захисник зазначав, що слідчий суддя ухвалив рішення, яке не передбачено кримінальним процесуальним законом, оскільки питання про конфіскацію виявлених та вилучених в засуджених предметів та речей, які заборонені до зберігання та використання в колоніях вирішується в порядку ч. 7 ст. 102 КВК і не є рішенням слідчого судді, ухваленим під час досудового розслідування, що оскаржуються в порядку ст. 309 КПК. Наполягав, що апеляційний суд був не вправі відмовити у відкритті апеляційного провадження з підстав, передбачених ч. 4 ст. 399 КПК, оскільки рішення слідчого судді відноситься до рішень, порядок оскарження яких не врегульовано КПК.
Верховний Суд вказав, що згідно з ч. 1 ст. 102 КВК, у виправних та виховних колоніях порядок виконання та відбування покарання засуджених регулюється за допомогою встановленого режиму.
Положеннями п. 2 ч. 7 ст. 102 КВК передбачено, що за клопотанням установи виконання покарання слідчий суддя розглядає питання про конфіскацію в засуджених речей та предметів, які заборонено використовувати в колоніях або про передачу їх на зберігання до звільнення засудженого відповідно до положень розділу VIII КПК.
Згідно з нормами п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 КПК, має вирішувати інші питання, що виникають при виконанні вироку.
За таких обставин визначені у п. 2 ч. 7 ст. 102 КВК, вирішуються в порядку, передбаченому розділом VIII «Виконання судових рішень» КПК.
Відповідно до ч. 6 ст. 539 КПК ухвали за наслідками розгляду клопотання (подання) про вирішення питання, пов’язаного із виконанням вироку, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.
Висновок суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження є незаконним, оскільки питання, пов’язані із забезпеченням режиму у виправних і виховних колоніях, передбачені ст. 102 КВК, вирішуються слідчим суддею не під час досудового розслідування, а в порядку, передбаченому розділом VIII «Виконання судових рішень» КПК та відповідно до ч. 6 ст. 539 КПК можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.
Відтак в апеляційного суду не було правових підстав, передбачених ч. 4 ст. 399 КПК, для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою захисника на ухвалу слідчого судді місцевого суду.
Отже, Верховний Суд оскаржувану ухвалу апеляційного суду скасував на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК та призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції зі стадії прийняття апеляційної скарги.
Підготував Леонід Лазебний
