Рішення суб’єкта владних повноважень щодо визначення порядку участі батьків у вихованні дитини підлягає оскарженню в порядку цивільного судочинства

23 жовтня 2019 р. Велика Палата Верховного Суду розглянула касаційну скаргу у справі № 352/536/17 за позовом матері дитини до Тисменицької районної державної адміністрації Івано-Франківської області про скасування рішення та розпорядження.

У березні 2017 р. матір дитини звернулася з адміністративним позовом, у якому просила скасувати рішення комісії з питань захисту прав дитини Тисменицької РДА «Про визначення порядку участі чоловіка у вихованні дочки» та розпорядження голови Тисменицької РДА «Про визначення порядку участі чоловіка у вихованні дочки».

Обґрунтовуючи позов зазначила, що згідно з рішенням суду про розірвання шлюбу позивачки з чоловіком їх малолітню дочку залишено проживати з матір`ю. З того часу чоловік не виконував батьківських обов`язків, а якщо і приходив до дочки у стані алкогольного сп`яніння. 3 січня 2017 р. позивачці стало відомо про ухвалення службою у справах дітей Тисменицької РДА і головою Тисменицької РДА спірних рішення та розпорядження.

Позивачка наполягала, що оскаржувані рішення та розпорядження є незаконними, оскільки суперечать правам та законним інтересам її та її малолітньої дочки. Крім того, вони прийняті без повідомлення матері про розгляд питання про участь чоловіка у вихованні дочки, без з`ясування усіх обставин, що призвели до виникнення спору між батьками щодо участі у вихованні дитини, зокрема, щодо ставлення батьків до виконання батьківських обов`язків, особистої прихильності дитини до кожного з них, стану здоров`я дитини, її віку та інших істотних обставин.

Тисменицький районний суд позов задовольнив. Апеляційний адміністративний суду постанову суду першої інстанції скасував та закрив провадження у справі на підставі чинного на той час п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України оскільки спір між сторонами підлягав розгляду за правилами цивільного, а не адміністративного судочинства.

Матір дитини подала касаційну скаргу, яку обґрунтовувала тим, що справа підлягає розгляду судом саме адміністративної юрисдикції, оскільки в ній оскаржуються рішення суб`єктів владних повноважень з мотивів порушення порядку їх прийняття, і зазначений суд відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС має перевірити, чи прийняті такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Предметом перевірки у цій справі є правомірність та наявність підстав для скасування рішень щодо визначення порядку участі чоловіка у вихованні дочки, які, на переконання позивачки – матері дитини, суперечать актам цивільного законодавства, а саме – нормам Конвенції з прав дитини від 20 листопада 1989 р., Сімейного кодексу України та Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866.

Якщо особа стверджує про порушення її прав наслідками, що спричинені рішенням суб’єкта владних повноважень, яке вона вважає неправомірним, і такі наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних прав або інтересів цієї особи чи пов’язані з реалізацією нею майнових або особистих немайнових прав чи інтересів, то визнання незаконним вказаного рішення і його скасування є способом захисту відповідних цивільних прав та інтересів. Спірні ж у цій справі правовідносини виникли з приводу реалізації та захисту матір’ю та її доньки особистих немайнових прав та інтересів, гарантованих Сімейним кодексом України.

Велика Палата зазначила, що оскаржувані рішення та розпорядження хоч і прийняті суб’єктом владних повноважень, спрямовані на реалізацію приписів сімейного законодавства та впливають, насамперед, на особисті немайнові права позивача та третьої особи як батьків дитини. Таким чином, зважаючи на суб’єктний склад та характер правовідносин у цій справі, наведені в касаційній скарзі доводи матері дитини про поширення на спір юрисдикції адміністративного суду Велика Палата відхилила як необґрунтовані.

Повний текст рішення

Поділитися

Твітнути