Судова практика
Саме лише спільне тривале проживання однією сім’єю зі спадкодавцем не є безумовною підставою для визнання особи спадкоємцем першої черги
9 грудня 2020 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 554/4064/17-ц скасував рішення судів попередніх інстанцій, вказавши, що у справах щодо зміни черговості одержання права на спадкування суду необхідно дослідити всі обставини, визначені ч. 2 ст. 1259 ЦК України, звертаючи особливу увагу на те, хто саме піклувався про стан здоров’я спадкодавця, який потребував стороннього догляду, на тривалість часу надання матеріальної допомоги спадкодавцеві до дня його смерті, зокрема, його перебування у медичних закладах інших країн, придбання ліків, сплату комунальних послуг, придбання необхідних особистих речей для спадкодавця, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Брат спадкодавця звернувся до суду з позовом до чоловіка спадкодавця про зміну черговості одержання права на спадкування та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, обґрунтовуючи позов тим, що спадкодавець (його сестра) протягом останніх років свого життя тяжко хворіла і він за власні кошти забезпечував її лікування та утримання у медичних закладах держави Ізраїль. Протягом останніх місяців її життя він оплачував проїзд і роботу медпрацівників, які доглядали за сестрою, а після її смерті разом з батьком організував її поховання. Після приїзду на територію України він дізнався про своє право та звернувся до приватного нотаріуса, яка відмовила йому у вчиненні нотаріальної дії з підстав, що він не належить до спадкоємців першої черги.
Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін апеляційним судом, у задоволенні позову відмовлено з тих мотивів, що позивач не надав суду належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме його допомога (опіка, матеріальна та інша допомога) протягом тривалого часу проживання та лікування у м. Тель-Авів була визначальною для спадкодавця, яка через тяжку хворобу знаходилася у безпорадному стані, а сам факт спільного і тривалого проживання позивача однією сім’єю зі спадкодавцем не є безумовною підставою для визнання його спадкоємцем першої черги.
Розглянувши касаційну скаргу представника позивача, Верховний Суд вказав, що предметом позову є зміна черговості одержання права на спадкування, що є винятком із загального правила черговості, та встановлення іншого, ніж передбачено законом, порядку закликання до спадкування спадкоємців за законом.
Зазначене обумовлене ідеєю справедливості та необхідності стимулювати потенційних спадкоємців до турботливого ставлення до спадкодавця за його життя.
Тлумачення ч. 2 ст. 1259 ЦК України дає підстави дійти висновку, що зміна черговості одержання права на спадкування можлива за наявності таких обставин: 1) спадкодавцю надавалася матеріальна або інша допомога з боку спадкоємця; 2) така допомога надавалася протягом тривалого часу; 3) безпорадний стан самого спадкодавця; 4) фізична особа належить до кола спадкоємців за законом. Ці умови розширеному тлумаченню не підлягають і для ухвалення судового рішення суд повинен дослідити всіх їх одночасно, що є вимогою ст.ст. 263–265, 382 ЦПК України.
Суду необхідно було дослідити твердження позивача і оцінити надані ним докази щодо того, що саме він піклувався про сестру, оскільки вона перебувала у безпорадному стані, а також тривалість часу надання такої допомоги – до дня смерті спадкодавця.
Апеляційний суд не встановив, хто саме піклувався про стан здоров’я спадкодавця, який потребував стороннього догляду, допомоги, враховуючи його перебування у медичних закладах іншої країни. При цьому матеріали справи не містять доказів, що таку допомогу спадкодавцю надавали інші особи.
Крім того, відповідно до неспростованих доводів позивача, допомога спадкодавцю надавалася до дня її смерті. Суди не дали оцінки тому, що матеріальна допомога – це не лише надання засобів для існування, а й оплата комунальних послуг, ліків придбання необхідних особистих речей для хворого тощо.
При цьому Верховний Суд зазначив, що закликання до спадкування на підставі судового рішення у зв’язку зі зміною черговості не є окремим видом спадкування, оскільки згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Отже, це є лише особливим порядком закликання до спадкування за відсутності заповіту.
Підготував Леонід Лазебний
