Судова практика
Самого лише висновку психологічної експертизи не досить для обґрунтування судом рішення за цивільним позовом у кримінальному провадженні
21 травня 2020 р. Верховний Суд у справі № 202/3076/18 наголосив, що задовольняючи позовні вимоги потерпілого у кримінальному провадженні, суд повинен не лише вказати суму моральної та матеріальної шкоди, визначеної у висновках експерта, а й перевірити усі вимоги позивача, оцінити надані ним докази, обґрунтувати та вмотивувати своє рішення в частині вирішення цивільного позову.
Вироком місцевого суду, залишеним без змін апеляційним судом, особу засуджено за ч. 2 ст. 286 КК, стягнуто на користь іншої особи матеріальну та моральну шкоду.
У касаційній скарзі захисник засудженого зазначав, що суд безпідставно завищив суму моральної шкоди, яка підлягає стягненню, з посланням лише на висновок судово-психологічної експертизи, в якому визначено тільки можливий орієнтовний розмір компенсації потерпілому; при цьому суд не врахував того, що потерпілий-велосипедист теж грубо порушив ПДР, за що його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП. Крім цього, суд, на думку захисника, неправильно визначив розмір відшкодування матеріальної шкоди, стягнув з обвинуваченого витрати на ремонт велосипеда, вартість квитків на поїзд та благодійні внески, зроблені потерпілим.
Верховний Суд вказав, що, задовольняючи позовні вимоги потерпілого, місцевий суд у вироку формально зазначив, що цивільний позов потерпілого підлягає задоволенню, не перевірив усіх вимог позивача, не оцінив наданих ним доказів відповідно до ст. 94 КПК, не обґрунтував та не вмотивував свого рішення в частині вирішення цивільного позову відповідно до вимог ст.ст. 370, 374 КПК.
Попри те, що на вказані порушення закону захисник та обвинувачений посилалися в апеляційний скарзі, суд апеляційної інстанції не усунув їх із використанням усіх процесуальних можливостей, не дослідив змісту доказів, не проаналізував їх, не зіставив відображених у них конкретних фактичних даних, яких також не зазначив в ухвалі.
При визначенні розміру суми, яку необхідно стягнути із засудженого у рахунок відшкодування заподіяної потерпілому моральної шкоди, місцевий суд констатував, що її встановлено з урахуванням вимушених змін звичайного способу його життя й зусиль, які необхідно буде докласти для відновлення здоров’я.
Обґрунтовуючи своє рішення, суд послався на висновок судово-психологічної експертизи, згідно з яким встановлено можливий орієнтовний розмір грошової компенсації потерпілому за завдані страждання – 72 розміри мінімальної заробітної плати за завдані страждання на момент винесення відповідного рішення суду. Однак суд не врахував, що згідно з ч. 10 ст. 101 КПК висновок експерта не є обов’язковим для особи або органу, яка здійснює провадження, і вказаний вище висновок психологічної експертизи не звільняв суд від необхідності обґрунтувати та вмотивувати своє рішення в частині цивільного позову виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості.
Так, рішення суду про стягнення із засудженого (як цивільного відповідача) саме 288 456 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди не можна визнати таким, що повною мірою відповідає вищезазначеним критеріям. Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення матеріальної шкоди в повному обсязі, місцевий суд взагалі не мотивував свого рішення в цій частині, не виклав змісту позовних вимог, не спростував доводів сторони захисту, і не навів обґрунтованих мотивів своїх висновків.
Тому вирок місцевого суду в частині вирішення цивільного позову потерпілого не відповідає вимогам ст.ст. 370, 374 КПК.
У свою чергу, суд апеляційної інстанції в ухвалі переконливо не спростував доводів захисника та обвинуваченого про необґрунтоване стягнення з останнього відповідних сум, не дав відповідей на аргументи скаржників про безпідставне задоволення цивільного позову.
Отже, Верховний Суд визнав ухвалу апеляційного суду в частині вирішення цивільного позову такою, що не відповідає вимогам ст. 419 КПК скасував його та призначив новий розгляд у суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства.
Підготував Леонід Лазебний
