Судова практика
Склад необережного вбивства відсутній, якщо смерть особи не перебуває у причинному зв’язку з тілесними ушкодженнями, спричиненими обвинуваченим
19 листопада 2020 р. Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 333/4463/16-к відмовив у задоволенні касаційної скарги прокурора, оскільки було встановлено відсутність причинного зв’язку між діями обвинуваченого та настанням смерті потерпілого.
Вироком місцевого суду, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду, особу визнано невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України, та виправдано.
Згідно з матеріалами кримінального провадження обвинувачений місцем свого проживання під час вживання алкогольних напоїв на ґрунті особистих неприязних відносин наніс удар кулаком в область грудної клітини потерпілому. У відповідь потерпілий наніс йому кілька ударів по голові та тулубу, заподіявши тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості. Надалі обвинувачений наніс потерпілому один удар в голову і один удар в губи, що супроводжувалися кровотечою, а також два удари ногою в обличчя та живіт. Після нанесених ударів він допоміг потерпілому піднятися, однак той, перебуваючи в коридорі, впав та вдарився переніссям об виступ на підлозі, у результаті чого у потерпілого утворилося ушкодження в ділянці носу, внаслідок чого розпочалася кровотеча. Після цього потерпілий ще кілька разів упав, вдарившись головою. В результаті потерпілий внаслідок отриманих травм, лежачи в положенні тіла горілиць, через аспірацію крові у дихальні шляхи та механічну асфіксію помер.
У касаційній скарзі прокурор зазначав, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК України, оскільки не містить відповідей на доводи апеляційної скарги стосовно того, що: докази у кримінальному провадженні доводять винуватість особи; кровотеча у потерпілого утворилася, у тому числі, від ударів обвинуваченого, тобто, між його діями та наслідками у виді смерті потерпілого є причинно-наслідковий зв`язок; суд дав невірну оцінку висновку експерта щодо причин смерті потерпілого.
Верховний Суд вказав, що згідно з висновком СМЕ відкрита черепно-лицьова травма має ознаки тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя, проте перебуває у випадковому причинному зв’язку зі смертю. Інші тілесні ушкодження у причинному зв’язку зі смертю не перебувають.
Згідно з висновком експерта безпосередньою причиною смерті потерпілого стала відкрита черепно-лицьова травма з відкритим переломом кісток та хрящів носу, крововиливами під м’які оболонки головного мозку, які викликали механічну асфіксію внаслідок аспірації крові в дихальні шляхи.
Зазначений висновок експерт підтвердив і в суді, а також пояснив, що причиною смерті потерпілого стала механічна асфіксія внаслідок потрапляння крові в дихальні шляхи, що сталася через перелам кісток носа.
Місцевий суд, дослідивши обставини справи повно та всебічно, з’ясував, що після нанесення ударів обвинуваченим, які викликали кровотечу зі слизової оболонки губ та носа, потерпілий умився, зупинив кров та продовжував випивати, а лише приблизно через 30–40 хв. після бійки він вийшов з кухні та впав, від чого у нього утворилося ушкодження в ділянці носа, яке супроводжувалося кровотечою, внаслідок якої кров потрапила в дихальні шляхи, що й стало причиною смерті.
У суді першої інстанції було чітко розмежовано тілесні ушкодження, отримані потерпілим від ударів, та від падіння, а також із достатньою повнотою встановлено відсутність причинного зв’язку між діями обвинуваченого та настанням смерті потерпілого, тобто відсутність об’єктивної сторони складу злочину.
Підготував Леонід Лазебний
