Судова практика
Слідчий може отримувати документи зі зразками підпису для проведення почеркознавчої експертизи без ухвали слідчого судді, якщо їх надано добровільно
14 січня 2025 р. Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 335/10825/16 задовольнив касаційну скаргу прокурора, який стверджував про допустимість доказів.
Вироком районного суду, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду, фігуранта визнано невинуватим та виправдано на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК за недоведеністю, що в його діях є склад інкримінованих кримінальних правопорушень.
У касаційній скарзі прокурор зазначав, що судом першої інстанції безпідставно визнано недопустимим доказом висновок судової почеркознавчої експертизи через відсутність у матеріалах провадження вільних зразків підпису виправданого, наданих експерту для дослідження.
Верховний Суд звернув увагу, що слідчий у кримінальному провадженні в порядку ст. 40, 93 КПК звернувся із запитом до командира військової частини та просив надати йому документи в яких містяться вільні зразки підпису фігуранта для проведення експертизи і такі зразки командуванням частини були йому надані.
Надалі слідчим у справі було призначено судову почеркознавчу експертизу.
Порядок проведення почеркознавчих експертиз визначено в Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5. Згідно з положеннями цієї Інструкції для проведення досліджень орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації.
З висновку судової почеркознавчої експертизи вбачається, як порівняльний матеріал експерту для дослідження були надані технічні зображення вільних зразків підпису виправданого на 13 арк.
Своєю ухвалою суд першої інстанції задовольнив клопотання сторони захисту та визнав цей висновок експерта недопустимим доказом і припинив його дослідження в судовому засіданні. На обґрунтування такого висновку суд вказав, що вільні зразки підпису виправданого для проведення судової почеркознавчої експертизи були одержані стороною обвинувачення з порушенням процедури, визначеної ст. 160 та 245 КПК, без дозволу слідчого судді, а тому за правилами ст. 87 цього Кодексу такий доказ є недопустимим.
На думку Верховного Суду, положення ч. 1 ст. 160 КПК щодо необхідності звернення сторони обвинувачення з клопотанням до слідчого судді для надання тимчасового доступу до речей і документів з метою отримання вільних зразків підпису особи для проведення експертизи можуть бути застосовані у випадку, коли особа, у володінні якої знаходяться ці речі та документи, відмовляється надати їх добровільно на запит слідчого.
Окрім того, на обґрунтування свого висновку про недопустимість висновку експерта місцевий суд в ухвалі вказав, чи були надані ці вільні зразки підпису на дослідження у копіях або оригіналах не відомо, у висновку експерта не міститься посилань на форму та вигляд документів або аркушів паперу, на яких є вільні зразки підпису виправданого, а на сторінці 4 висновку експертом зазначено про порівняння досліджуваного підпису фігуранта зі зразками підпису невідомої особи.
Разом із тим, з матеріалів провадження вбачається, що для з’ясування цих обставин та суперечностей у висновку експерт у судове засідання не викликався і судом не допитувався, а тому колегія суддів ВС визнала, що висновок місцевого суду про недопустимість висновку судової почеркознавчої експертизи у кримінальному провадженні як доказу зроблений без належної перевірки і є передчасним, вирок районного суду та ухвалу апеляційного суду скасувала і призначила новий розгляд у суді першої інстанції.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 17 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
