Судова практика
Слідчий, прокурор або суд не мають обов’язку залучення перекладача за відсутності відомостей, донесених у будь-якій формі, про те, що особа не володіє або недостатньо володіє мовою судочинства
25 вересня 2025 р. Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 686/6227/23 залишив без задоволення касаційну скаргу захисника, яка стверджувала про порушення права засудженого на справедливий суд.
Вироком міськрайонного суду, залишеним без змін апеляційним судом, депутата державної думи федеральних зборів російської федерації засуджено за ч. 3 ст. 110 КК.
Вказане кримінальне провадження розглядалося із застосуванням спеціальної процедури судового розгляду in absentia.
У касаційній скарзі захисник зазначала, що повідомлення про підозру засудженому було направлено на адресу державної думи українською мовою без офіційного перекладу.
Верховний Суд вказав, що практика здійснення кримінального провадження за процедурою in absentia передбачає, окрім способів прямо передбачених КПК, застосовування й інших (додаткових) заходів щодо повідомлення особи щодо проведення стосовно неї кримінального провадження.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що такими додатковими заходами стали направлення на сайт державної думи федеральних зборів рф повідомлення про підозру та копії обвинувального акта.
Захисник вважає порушенням вимог ст. 29 КПК направлення повідомлення про підозру без перекладу на російську мову (для перекладу обвинувального акта органом досудового розслідування був залучений перекладач та копія цього процесуального рішення була направлена на сайт державної думи федеральних зборів рф у перекладі на російську мову і знаходиться у матеріалах провадження).
Відповідно до положень ч. 2, 3 ст. 29 КПК особа повідомляється про підозру у вчиненні кримінального правопорушення державною мовою або будь-якою іншою мовою, якою вона достатньо володіє для розуміння суті підозри у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя, суд, прокурор, слідчий забезпечують учасникам кримінального провадження, які не володіють чи недостатньо володіють державною мовою, право давати показання, заявляти клопотання і подавати скарги, виступати в суді рідною або іншою мовою, якою вони володіють, користуючись у разі необхідності послугами перекладача в порядку, передбаченому КПК.
Читайте також: Переклад на державну мову документів, наданих на лінгвістичну експертизу, може зробити експерт самостійно, без залучення перекладача
Зі змісту вказаних положень закону вбачається, що на слідчого, прокурора або суд не покладено обов’язку залучення перекладача за відсутності відомостей, донесених у будь-якій формі про те, що особа не володіє або недостатньо володіє мовою судочинства.
Одночасно питання про дотримання вимог ст. 29 КПК щодо залучення перекладача слід вирішувати у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи не призвело це до порушення рівності перед законом і судом (принципу «рівності можливостей») та несправедливості судового розгляду в цілому у розумінні положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Відповідно до підпункту «е» п. 3 ст. 6 Конвенції та практики ЄСПЛ перекладач необхідний у кримінальному процесі, якщо особа не розуміє або не розмовляє мовою судочинства в обсязі, достатньому для розуміння перебігу судового процесу та участі в розв`язанні питання, яке для неї мало вирішальне значення, або особа за рівнем володіння мовою не здатна на ведення свого захисту та висувати на розгляд суду свою версію без допомоги перекладача.
Розуміння зазначених обставин охоплює виключно їх мовно-комунікативний аспект, але не стосується правового механізму здійснення захисту, оскільки перекладач надає комунікативну, а не правову допомогу, що є функцією захисника (див. постанови Касаційного кримінального суду від 7 червня 2022 р. (справа № 126/2847/18), від 6 жовтня 2020 р. (справа № 761/480/19), від 17 травня 2022 р. (справа № 725/901/20)).
Враховуючи специфіку цього кримінального провадження та з огляду на відсутність будь-якої інформації, яка б походила від засудженого, як носія права на забезпечення його перекладачем, на стадії досудового розслідування та під час судового розгляду, колегія суддів вирішила, що в цьому провадженні не мало місце недотримання вимог ст. 29 КПК.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 19 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
