Судова практика
Слідчий суддя може допитати малолітню потерпілу за відсутності сторони захисту, якщо захист повідомлено належним чином про дату, час та місце такого допиту
2 квітня 2025 р. Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 591/3172/22 залишив без задоволення касаційну скаргу захисника, який стверджував про неможливість узгодження правової позиції зі своїм підзахисним.
Вироком районного суду, залишеним без змін апеляційним судом, фігуранта визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 156 КК України, за розпусні дії щодо малолітньої.
У касаційній скарзі захисник зазначав, що показання малолітньої потерпілої, отримані в порядку ст. 225 КПК України, є недопустимим доказом, оскільки обвинувачений належним чином не був повідомлений про судове засідання та був відсутній під час проведення цього допиту, тож не мав можливості ставити запитання. Захисник не зобов’язаний повідомляти підозрюваного про слідчу дію (допит малолітньої в порядку ст. 225 КПК України) та забезпечувати його явку в судове засідання. Наголошував, що відсутність захисника на вказаній слідчій дії не позбавляє права підозрюваного брати участь у ній особисто.
Верховний Суд вказав, що малолітня потерпіла під час досудового розслідування була допитана слідчим суддею в порядку ст. 225 КПК України.
В цілому конструкція ст. 225 КПК України не виключає можливість допиту малолітньої потерпілої за відсутності сторони захисту, якщо вона повідомлена належним чином.
З оскаржуваних судових рішень убачається, що захисник був повідомлений про день, час та місце проведення допиту малолітньої потерпілої в порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, однак в судове засідання не з’явився.
Дійсно, у матеріалах справи відсутні дані про повідомлення підозрюваного про проведення допиту малолітньої слідчим суддею, однак, прослуховуючи технічний запис судового засідання в місцевому суді під час розгляду кримінального провадження по суті, Верховним Судом встановлено, що в ході вирішення питання щодо необхідності повторного допиту потерпілої головуюча суддя з’ясовувала в захисника причини його неявки в судове засідання, де допитувалася малолітня потерпіла в порядку ст. 225 КПК України, на що останній зазначив, що не бачив сенсу з’являтися, оскільки про вказаний допит не був повідомлений його підзахисний та він був позбавлений можливості узгодити з ним свою правову позицію.
Надалі, головуючою суддею було поставлено запитання: «Звідки Вам було відомо про те, що підзахисного не викликали?», на що захисник відповів: «Я у цей день звернувся до нього і він повідомив, що його не викликали для допиту потерпілої».
Аналізуючи хід вказаного судового засідання в місцевому суді, колегія суддів дійшла висновку, що підозрюваний був проінформований своїм захисником про допит малолітньої потерпілої слідчим суддею, а захисник у свою чергу не був позбавлений можливості узгодити правову позицію зі своїм підзахисним.
Більше того під час дослідження судом першої інстанції технічних записів допиту малолітньої сторони кримінального провадження не були позбавлені права звертати увагу суду на ті аспекти показань, які є важливими для оцінки їхньої достовірності.
Отже Верховний Суд дійшов переконання, що у цій конкретній справі неповідомлення обвинуваченого слідчим суддею про дату, час та місце допиту малолітньої потерпілої в порядку ст. 225 КПК України не призвело до порушення права обвинуваченого на захист та не вплинуло на висновок про справедливий судовий розгляд в цілому, оскільки особливість допиту малолітньої має перш за все забезпечувати якнайкращі інтереси дитини.
Водночас, показання малолітньої потерпілої не є єдиним і вирішальним доказом у цьому кримінальному провадженні, а повідомлені нею фактичні обставини не суперечать та узгоджуються з іншими доказами.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 17 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
