Судова практика
Спір про обчислення пенсії не має ознак приватноправового та підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства
Вимоги до суб’єкта владних повноважень про вчинення певних дій щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства
28 листопада 2018 року Велика Палата Верховного Суду розглянула у
справі № 537/1980/16-а (провадження № 11-683апп18) касаційні скарги учасників справи на постанову Крюківського районного суду м. Кременчука від 27 лютого 2017 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2017 р. у справі за позовом фізичної особи до УМВС України в Полтавській області, Головного управління Національної поліції України в Полтавській області, ГУ ПФУ в Полтавській області, третя особа – Полтавська обласна організація професійної спілки атестованих працівників внутрішніх справ України, про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії.
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом на захист свого права на отримання пенсії за вислугу років, обґрунтовуючи свої вимоги протиправною відмовою ГУ ПФУ в Полтавській області та УМВС України в Полтавській області у призначені пенсії за наявності 20 років вислуги у порядку, визначеному пунктом «а» ст. 12 Закону України від 9 квітня 1992 р. № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.
Суд першої інстанції рішенням, яке підтримав апеляційний суд, задовольнив позов частково. Зобов’язав УМВС України в Полтавській області підготувати та подати ГУ ПФУ в Полтавській області відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого Постановою правління ПФУ від 30 січня 2007 року № 3-1, необхідні документи щодо призначення позивачу пенсії за вислугою років відповідно до ст. 43 Закону № 2262-XII. В іншій частині позовних вимог відмовив.
Ухвалюючи такі рішення, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що позовні вимоги у частині зобов’язання УМВС України в Полтавській області подати до ГУ ПФУ в Полтавській області документи та інформацію, які необхідні для прийняття рішення щодо призначення пенсії позивачки за вислугою років, є законними та обґрунтованими, оскільки відповідач всупереч вимогам Закону № 2262-XII та Порядку № 3-1 та на підставі заяви не підготовив та не подав до ГУ ПФУ в Полтавській області документи, які необхідні для вирішення питання щодо призначення їй пенсії.
Відмовляючи в задоволенні решти позовних вимог, суди виходили з того, що відповідач не подав до ГУ ПФУ в Полтавській області документи щодо призначення пенсії за вислугою років у порядку, передбаченому законодавством, а тому Управлінням ПФУ не приймалось рішення щодо відмови позивачці у призначенні пенсії.
Не погодившись із такими судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій твердив, що норми п. «а» ст. 12 Закону № 2262-XII (у редакції, чинній до внесення змін Законом № 3668-VI) встановлюють, що право на пенсію за вислугу років мають особи в разі досягнення ними вислуги на день звільнення зі служби 20 років і більше, а Законом № 3668-VI було протиправно внесено зміни до п. «а» ст. 12 Закону № 2262-XII у частині визначення вислуги 22 календарних років і більше (зміни набрали чинності 1 жовтня 2011 р.), у зв’язку з чим його право на отримання в подальшому пенсії за вислугу років було протиправно звужено.
ГУ ПФУ в Полтавській області у своїй касаційній скарзі зазначило, що вимоги позивача про зобов’язання Управління визнати її право на пенсію за вислугою 20 років 2 місяці 14 днів згідно п. «а» ст. 12 Закону № 2262-XII (у редакції, чинній до внесення змін Законом № 3668-VI), не належать до розгляду в порядку адміністративного судочинства, а мають бути вирішені за нормами Цивільного процесуального кодексу України, а тому просило провадження у справі в цій частині закрити.
Натомість Велика Палата Верховного Суду погодилася з позицією судів попередніх інстанцій, оскільки відповідно до ст.18 КАСУ справи щодо спорів фізичних осіб з суб’єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат розглядаються місцевими загальними судами як адміністративними.
Велика Палата не погодилася з аргументами ГУ ПФУ в Полтавській області про предметну юрисдикцію цієї справи цивільному суду в частині вимог про зобов’язання цього ГУ ПФУ визнати право позивача на пенсію за вислугою згідно з п. «а» ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (у редакції, чинній до внесення змін Законом України від 8 липня 2011 р. № 3668-VI), оскільки вимоги про зобов’язання суб’єкта владних повноважень вчинити певні дії, з урахуванням наведених вище норм КАС України, належать до юрисдикції саме адміністративних судів, а спір у цій справі не має ознак приватноправового та підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Підготував Леонід Лазебний
