Судова практика
Спір про те, кому належить повернути речовий доказ у кримінальному провадженні підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства
10 вересня 2020 р. Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 363/2372/18 змінив вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду, виключивши з них рішення про передачу земельних ділянок за належністю.
Вироком місцевого суду, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду, особу визнано винуватою та засуджено за ч. 2 ст. 367 КК, скасовано арешт, накладений ухвалами місцевого суду на земельні ділянки, що належать іншим особам. Ці речові докази відповідно до вимог ст. 100 КПК повернуто власникам за належністю.
У касаційній скарзі потерпілий зазначав, що місцевий суд повинен був застосувати вимоги ч. 12 ст. 100 КПК та залишити вказані земельні ділянки під арештом до моменту набрання законної сили рішенням суду у відповідному цивільному спорі.
Верховний Суд вказав, що як убачається матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя місцевого суду, вирішуючи питання про долю речових доказів у цьому кримінальному провадженні, дійшов висновку про необхідність повернення вказаних земельних ділянок за належністю.
З урахуванням положень ч. 12 ст. 100 КПК, спір про належність речей, що підлягають поверненню, вирішується у порядку цивільного судочинства.
Як убачається із матеріалів кримінального провадження між особами існує спір про належність чотирьох земельних ділянок. Водночас наведений факт залишився поза увагою місцевого суду.
На вказані порушення, допущені місцевим судом, на яких наголошував у апеляційній скарзі потерпілий, суд апеляційної інстанції не звернув уваги та їх не усунув.
Верховний Суд дійшов висновку, що постановлені відносно засудженого судові рішення в частині вирішення долі речових доказів підлягають зміні шляхом виключення з них рішення про передачу земельних ділянок за належністю.
Підготував Леонід Лазебний
