Судова практика
Спрощена процедура судового розгляду не застосовується, якщо хоч одна з обставин заперечується учасниками кримінального провадження
2 липня 2020 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду у справі № 711/10326/18 залишив без задоволення касаційну скаргу захисника, вказавши, що суд першої інстанції вжив усіх необхідних заходів для того, щоб переконатися в правильності розуміння обвинуваченим змісту тих обставин, щодо яких було визнано недоцільним дослідження доказів.
Вироком районного суду, залишеним без змін апеляційним судом, особу визнано винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень та призначено покарання у виді позбавлення волі за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 296 КК України.
У касаційній скарзі захисник зазначав, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про проведення судом першої інстанції належних роз`яснень щодо порядку та наслідків розгляду справи згідно з нормами ст. 349 КПК України за відсутності в матеріалах провадження належним чином оформленої розписки засудженого, а на звукозаписі судового засідання взагалі відсутня відповідь останнього щодо зрозумілості в повному обсязі наслідків судового розгляду в спрощеному порядку.
Верховний Суд на підставі аналізу положень ч. 3 ст. 349 КПК зазначив, що якщо принаймні одна з обставин, яка підлягає доказуванню у кримінальному провадженні, заперечується стороною, спрощену процедуру судового розгляду застосовано бути не може.
За змістом даних, які містяться на CD-диску із записом архівної копії фонограми судового засідання, який ВС додатково витребував із суду першої інстанції в рамках розгляду цього провадження, та даних журналу судового засідання встановлено, що судом першої інстанції при визначенні обсягу доказів, які підлягають дослідженню, згідно з положеннями ст. 349 КПК, на обговорення учасників судового провадження ставилося питання щодо визнання недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, на що обвинувачений та його захисник вказаний порядок підтримали, проти проведення такого порядку судового розгляду провадження не заперечували.
Також судом було роз’яснено учасникам судового провадження, в тому числі обвинуваченому, процесуальні наслідки дослідження такого обсягу доказів та з’ясовано головуючим, чи правильно вони розуміють зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позицій, на що засуджений відповідав згодою, а саме що йому «все зрозуміло, вину повністю визнаю», тому добровільність його позиції у суду не викликала сумнівів. На переконання суду, обвинувачений правильно зрозумів наслідки. Після пропозиції головуючого надати показання першим обвинуваченого допитував прокурор, на запитання якого засуджений надавав змістовні відповіді та пояснення щодо обставин вчинення інкримінованих йому злочинів, зокрема щодо часу, місця, способу їх вчинення.
Таким чином, суд першої інстанції вжив усіх необхідних заходів для того, щоб переконатися в правильності розуміння обвинуваченим змісту тих обставин, щодо яких було визнано недоцільним дослідження доказів та які він буде позбавлений права оскаржити в апеляційному порядку.
Отже Верховний Суд вирішив, що суд апеляційної інстанції детально перевірив вказані доводи, повною мірою їх спростувавши в судовому рішенні. Апеляційний розгляд проведено відповідно до вимог кримінального процесуального закону.
Підготував Леонід Лазебний
