Судова практика
Стан сп’яніння жертви, яка, можливо, свідомо провокувала сексуальну поведінку злочинця, не виключає його кримінальної відповідальності за зґвалтування
14 травня 2024 р. Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 201/11859/21 залишив без задоволення касаційні скарги засудженого та його захисника, які наполягали на добровільній згоді потерпілої на статевий акт.
Обвинувачений, з метою задоволення своєї статевої пристрасті, долаючи опір неповнолітньої потерпілої, без добровільної згоди та всупереч її волі, умисно вчинив дії сексуального характеру, пов’язані з вагінальним проникненням у тіло потерпілої із використанням геніталій, чим спричинив останній легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров’я.
Місцевий суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, особу визнав винуватою та засудив за ч. 3 ст. 152 КК.
У касаційних скаргах засуджений та його захисник стверджували, що статевий акт відбувся за добровільною згодою потерпілої, яка не повідомляла про будь-які погрози з боку засудженого, у потерпілої відсутні тілесні ушкодження, які б утворились під час події, засуджений вважав її повнолітньою, потерпіла раніше вже мала статеві зносини і про свій вік засудженому не повідомляла.
Верховний Суд вказав, що у примітці до ст. 152 КК визначено, що згода вважається добровільною, якщо вона є результатом вільного волевиявлення особи, з урахуванням супутніх обставин. Отже, за змістом закону України про кримінальну відповідальність йдеться не про конкретний спосіб подолання опору чи ігнорування волі потерпілої особи, а про проникнення в тіло іншої людини за відсутності такого вільного волевиявлення потерпілої особи, що недвозначно свідчить про її добровільну згоду на це (за відсутності протиправного впливу на психіку і волю потерпілої особи, нехтування її волею).
Водночас закон України про кримінальну відповідальність не містить визначення поняття «згода», як і не конкретизує змісту поняття «відсутність згоди». Відсутність такої згоди є питанням факту, вирішення якого покладено на суд в конкретному кримінальному провадженні, який оцінюється у контексті супутніх обставин.
Сексуальне проникнення в тіло не може вважатись вчиненим за добровільною згодою в контексті супутніх обставин, якщо воно було здійснено внаслідок застосування фізичного насильства, погрози його застосування чи інших, подібних до них за особливостями впливу на психіку потерпілої особи способів вчинення злочину, шляхом використання безпорадного стану.
Обґрунтування винуватості особи у вчиненні зґвалтування пов’язане з доведенням змісту суб’єктивної сторони цього злочину, який виявляється у формі прямого умислу (наміру здійснити проникнення в тіло та усвідомлення того, що на це немає згоди потерпілої особи). Виконавець злочину усвідомлює, що потерпіла особа не дає добровільної згоди, зокрема і через те, що не надавав достатнього значення встановленню факту того, дає вона свою згоду чи ні, коли зовсім не замислився над цим або якщо він, усвідомлюючи, що інша особа вірогідно не погоджується, продовжував вчиняти свої дії.
За усталеними в правозастосовній практиці положеннями, стан алкогольного чи іншого сп’яніння жертви; її поведінка до події; нехтування нею заходами особистої безпеки; моральне обличчя потерпілої особи та спосіб її життя; аморальна чи інша віктимна поведінка потерпілої особи, яка, можливо, свідомо провокувала сексуальну поведінку злочинця з наміром припинити надалі вчинення дій сексуального характеру щодо неї, не виключають кримінальної відповідальності за ст. 152 КК.
Отже, Верховний Суд дійшов висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій належним чином перевірили версію сторони захисту про добровільність статевих зносин між засудженим та потерпілою без застосування насильства і про необізнаність засудженого щодо неповнолітнього віку потерпілої, обґрунтовано не погодилися з такою версією, спростувавши її сукупністю досліджених доказів.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 16 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
