Строк апеляційного оскарження вироку, постановленого у спрощеному провадженні без виклику особи, яка його оскаржує, має обчислюватись з дня отримання нею копії вироку

22 січня 2024 р. Об’єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі № 757/1624/22-к вирішила як саме має застосовуватися норма права, що встановлює порядок обчислення строку апеляційного оскарження судових рішень у провадженнях про вчинення кримінальних проступків, розглянутих у спрощеному провадженні.

Вироком районного суду особу засуджено за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 15 і ч. 1 ст. 185 КК.

Прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати зазначений вирок в частині призначеного покарання. Одночасно зазначав, що копія вироку до прокуратури не надходила, тому строк на оскарження вироку не почав свій перебіг, але альтернативно, посилаючись на суперечливу практику апеляційного суду, просив поновити строк на апеляційне оскарження вироку на цій підставі.

Читайте також: Помилкове зазначення в ухвалі, що її може бути оскаржено протягом п’яти днів з дня її отримання, а не оголошення, не впливає початок перебігу строку оскарження

Апеляційний суд відмовив прокурору в поновленні і повернув йому апеляційну скаргу з тих мотивів, що прокурор був обізнаний про те, що суд першої інстанції розглядає обвинувальний акт відповідно до ст. 382 КПК, а тому об’єктивно мав можливість у розумні строки дізнатись про рух справи та результати її розгляду, однак з апеляційною скаргою на вирок звернувся поза межами строку на апеляційне оскарження, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 395 КПК, і не навів обставин, які б вказували на поважність причин пропуску строку.

У касаційній скарзі прокурор стверджував, що висновок апеляційної інстанції про пропуск строку на апеляційне оскарження вироку є помилковим, оскільки він подав апеляційну скаргу навіть до того, як отримав копію вироку, хоча не брав участі у розгляді, проведеному в порядку ст. 382 КПК, тому не був обізнаний про ухвалення вироку і його зміст.

Верховний Суд вказав, що в цьому провадженні розгляд справи в суді першої інстанції відбувся 19 квітня 2022 р. у порядку, передбаченому ст. 382 КПК, без виклику прокурора.

Читайте також: Якщо підозрюваний у вчиненні кримінального проступку не визнає свою вину та відмовляється від надання пояснень, строк досудового розслідування становить 20 діб з дня оголошення підозри

31 серпня 2022 р. до апеляційного суду надійшла скарга прокурора від 19 серпня, де зазначено, що копію оскаржуваного судового рішення окружна прокуратура не отримала.

Апеляційний суд відмовив прокурору у поновленні строку на апеляційне оскарження і повернув йому апеляційну скаргу, посилаючись на те, що вирок було опубліковано у Єдиному державному реєстрі судових рішень 6 липня 2022 р. і відповідно до супровідного листа копія цього вироку була направлена на адресу прокуратури 7 липня 2022 р. Таким чином, на думку апеляційного суду, прокурор мав можливість дізнатись про рух даної справи та результати її розгляду.

Дійсно, в матеріалах справи міститься супровідний лист від 7 липня 2022 р. про направлення копії вироку учасникам судового провадження, у тому числі й стороні обвинувачення. Проте, будь-якого підтвердження щодо вручення адресатам цього відправлення у справі немає.

Тому Верховний Суд дійшов висновку, що посилання апеляційного суду на те, що прокурор повинен був вживати заходів, щоб дізнатись про стан судового провадження та отримати копію прийнятого рішення, є таким, що не ґрунтується на точному змісті абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК, ухвалу апеляційного суду скасував і призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Підготував Леонід Лазебний

Повний текст рішення

З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 16 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.

Поділитися

Твітнути