Судова практика
Строк оскарження податкового повідомлення-рішення до суду становить один місяць з дня закінчення досудової процедури, а не 1095 днів з дня отримання рішення
26 листопада 2020 р. Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у справі № 500/2486/19 відмовив у задоволенні касаційної скарги ФОП, який пропустив строк звернення до суду без поважних причин.
Фізична особа-підприємець звернувся до суду з позовом до ГУ ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень і рішень про застосування штрафних санкцій.
Окружний адміністративний суд ухвалою, залишеною без змін постановою апеляційного суду, позовну заяву залишив без розгляду на підставі п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України, оскільки позивач скористався досудовим порядком вирішення спору та пропустив строк звернення до суду без поважних причин.
У касаційній скарзі позивач зазначав, що суд не врахував позицію, яку було висловлено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2011 р. № 1935/11/13-11.
Верховний Суд визнав за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 3 квітня 2020 р. у справі № 2540/2576/18, згідно з яким строк для звернення платника податків до адміністративного суду з позовом про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення незалежно від застосування процедури його адміністративного оскарження становить 1095 днів і обчислюється з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено.
Розглянувши справу, Верховний Суд вказав, що більш скорочені строки звернення до суду в разі попередньої реалізації досудових процедур полягають у забезпеченні наступності юрисдикційних проваджень (адміністративних і судових) та пов’язані з необхідністю мінімізувати темпоральний проміжок між досудовими процедурами та судовим провадженням.
Чинна протягом тривало часу судова практика від початку була сформована через тлумачення п. 56.18 ст. 56 ПК України в редакції, що діяла на час набрання чинності цим Кодексом (1 січня 2011 р.).
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» від 7 липня 2011 р. № 3609-VI було вирішено колізію щодо приписів, які були встановлені абзацом другим у попередній редакції цього пункту, вилучено норму такого змісту: у разі, коли платник податків до подання позовної заяви здійснив процедуру адміністративного оскарження, строк звернення до суду продовжується на строк, що фактично пройшов з дати звернення платника податків зі скаргою до контролюючого органу до дати отримання (включно) таким платником податків остаточного рішення контролюючого органу, прийнятого за результатами розгляду скарги. Водночас судова практика змін не зазнала відповідних змін.
Наразі положення п. 56.18 ст. 56 ПК України не встановлюють процесуальних строків, а лише закріплюють право платника податків на оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення в суді в будь-який момент після його отримання із застереженням про те, що реалізація такого права за загальним правилом стає неможливою поза строками давності, закріпленими в ст. 102 ПК України. Зазначений у п. 102.1 ст. 102 ПК України строк є саме строком давності, який має матеріально-правову природу, а тому не може бути одночасно процесуальним строком звернення до суду.
Водночас норма п. 56.19 ст. 56 ПК України є спеціальною щодо норми ч. 4 ст. 122 КАС України, має перевагу в застосуванні в податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин – оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов’язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору. Зазначена норма прямо встановлює строк для звернення до суду для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до п. 56.17 цієї статті.
Право ініціювати в судовому порядку спір щодо правомірності податкових повідомлень-рішень та/або інших рішень контролюючого органу про нарахування грошового зобов’язання об’єктивно не може існувати протягом 1095 днів, оскільки така тривалість порушує принцип правової визначеності як одного з основних елементів верховенства права.
Зокрема, може створити стан невизначеності щодо легітимності дій контролюючого органу, вчинених у законний спосіб у межах строку давності, установленого ст. 102 ПК України, оскільки після звернення платника податків з відповідним позовом до суду раніше узгоджені грошові зобов’язання стають неузгодженими.
Підготував Леонід Лазебний
