Судова практика
Те, що сторона кримінального процесу не навела у своїй апеляційній скарзі певних доводів чи зазначила їх так, що вони виглядають безпідставними, не є підставою для повернення скарги
26 лютого 2025 р. Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 373/2508/14-к задовольнив частково касаційну скаргу потерпілої, якій було повернуто апеляційну скаргу.
Вироком міськрайонного суду трьох осіб визнано невинуватими у пред’явленому їм обвинуваченні та виправдано на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК.
Ухвалою апеляційного суду апеляційну скаргу потерпілої залишено без руху з тих підстав, що апелянтом не наведено підстав для скасування вироку, визначених ч. 1 ст. 420 КПК, що на думку суду апеляційної інстанції, свідчить про невідповідність апеляційної скарги вимогам п. 4 ч. 2 ст. 396 КПК та позбавляє суд апеляційної інстанції можливості визначити межі перегляду оскаржуваного рішення.
Потерпіла повторно звернулась з апеляційною скаргою, яку ухвалою апеляційного суду було повернуто з посиланням на ст.ст. 396, 399, 407 КПК у зв’язку з тим, що вона не усунула недоліків апеляційної скарги в установлений строк. При цьому суддя-доповідач заначив про альтернативні вимоги апеляційної скарги та відсутність підстав на обґрунтування вимоги про скасування вироку і призначення нового розгляду у суді першої інстанції. Також суддя послався на ст. 409 КПК, якою передбачено підстави для скасування або зміни судового рішення судом апеляційної інстанції, та зазначив, що прохання апелянта не узгоджується з доводами апеляційної скарги та вимогами кримінального процесуального закону.
У касаційній скарзі потерпіла зазначала, що той факт, що сторона не вказала у своїй скарзі певних вимог та доводів, або обґрунтувала свої вимоги у спосіб, який вважається суду непереконливим або недостатнім, не може вважатися недоліком апеляційної скарги у значенні ст.ст. 396, 399 КПК.
Верховний Суд вказав, що обраний особою спосіб обґрунтування своєї вимоги до апеляційного суду в апеляційній скарзі не обмежується положеннями ст. 396 КПК, оскільки вона визначає лише саму необхідність наявності такого обґрунтування без будь-яких додаткових умов.
Читайте також: Наявність в апеляційній скарзі на вирок кількох різних та взаємовиключних вимог є підставою для повернення скарги
На виконання ухвали про залишення її апеляційної скарги без руху, потерпіла вказала підставу, зокрема, передбачену п. 3 ч. 1 ст. 420 КПК. Поряд із цим вона послалася на положення ст.ст. 409 – 412 КПК, при цьому вимогу про скасування вироку суду першої інстанції та ухвалення нового вироку, яка містилась у первинній апеляційній скарзі, в нові апеляційній скарзі потерпіла також вказала. Поруч із цим, вона заявила альтернативні вимоги, зокрема просила скасувати виправдувальний вирок місцевого суду частково та ухвалити новий вирок або скасувати вирок та призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції.
Верховний Суд зауважив, що питання про формулювання своїх вимог перед судом апеляційної інстанції та їх обґрунтування належить до повноважень сторони кримінального процесу і може бути уточнене нею під час апеляційного розгляду кримінального провадження з урахуванням положень ст. 403, 407 КПК, а тому не може тлумачитися як істотний недолік апеляційної скарги і бути підставою для її повернення.
Згідно з правовою позицією Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеної у постанові від 02 квітня 2019 р. (справа № 752/14188/16-к), при визначенні того, чи виконала особа, яка подає скаргу, вимоги ст. 396 КПК, апеляційний суд має враховувати вимоги ст.ст. 22 та 26 КПК, які передбачають, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав, а суд вирішує лише питання, винесені на його розгляд сторонами. Той факт, що сторона не зазначила у своїй скарзі певних доводів чи зазначила їх в такий спосіб, що апеляційний суд із тексту оскарженого рішення та поданої скарги вбачає їх безпідставність, за приписами КПК не може вважатися недоліком апеляційної скарги у значенні норм, передбачених ст. 396 та 399 КПК.
Читайте також: Якщо недоліки апеляційної скарги є незначними та можуть бути усунені, її повернення судом є виявом надмірного формалізму
Те, які саме питання сторона кримінального процесу виносить на розгляд суду, а також про постановлення якого рішення ставить вимогу, належить до її дискреційних повноважень, і використання цих повноважень на власний розсуд особи, яка подає апеляційну скаргу, не може розцінюватись як такий недолік апеляційної скарги, який є підставою для її повернення.
Усі доводи апеляційної скарги мають бути вирішені за результатом апеляційного перегляду, вимоги апеляційної скарги в аспекті переконливості та/або обґрунтованості не можуть бути проаналізовані на стадії відкриття провадження.
З огляду на це Верховний Суд ухвалу апеляційного суду скасував і призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 17 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
