Судова практика
Транспортний засіб згідно з Митним кодексом підпадає під визначення товар та вразі перевищення вартості 6000 євро потребує оформлення сертифіката EUR.1
25 листопада 2020 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 260/1385/18 відмовив у задоволенні касаційної скарги платника податків, який безпідставно скористалось тарифними преференціями при митному оформленні товарів.
ТОВ звернулося до суду з позовом до ГУ ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вважаючи висновок контролюючого органу про порушення позивачем умови преференційного оподаткування товарів на умовах Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами – членами, з іншої сторони, що ратифікована Законом України від 16 вересня 2014 р. № 1678-VІІ (Угода), безпідставним, оскільки позивач здійснював митне оформлення товарів окремими партіями, вартість яких не перевищувала 6000 Євро.
Окружний адміністративний суд своїм рішенням, залишеною без змін апеляційним судом, у задоволенні позову відмовив через те, що позивачем фактично було ввезено 7 партій товару, оформлених 16 митними деклараціями, при цьому сукупна вартість однієї партії товару перевищувала 6000 євро, тому для підтвердження країни походження товару для застосування зниженої ставки ввізного мита позивач повинен був подавати саме сертифікат з перевезення EUR.1.
У касаційній скарзі позивач зазначав, що суди не застосували положення ст. 4 МК України, в якій наведено визначення понять «товари» та «транспортні засоби». У зв`язку з цим, п. 1 ст. 1 Протоколу І до Угоди та п. 19 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 р. № 450, до спірних правовідносин не можуть бути застосовані, оскільки у розумінні вказаних нормативно-правових актів партією товарів вважаються саме товари, а не транспортні засоби.
Верховний Суд вказав, що до товарів, що походять з України, або з держав – членів Світової організації торгівлі, або з держав, з якими Україна уклала двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, установлені Митним тарифом України, якщо інше не встановлене законом.
Відповідно до ст.ст. 26, 29, Протоколу І до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16 вересня 2014 р. № 1678-VII, у разі митного оформлення товару, що ввозиться з країн Європейського Союзу, платники мита та податків мають право скористатись тарифними преференціями, що передбачено Угодою. Проте, застосуванню таких пільг передує дотримання декларантом умов, з якими Угода та Протокол І до неї пов’язує їх застосування.
За загальним правилом декларант подає сертифікат перевезення товару EUR.1, за виключенням випадків, коли може бути подана декларація інвойс, а саме: у разі її складення: 1) затвердженим експортером; 2) експортером на будь-яку партію товару, що походить з визначеної країни, сукупна вартість якого не перевищує 6000 євро.
Оскільки сукупна вартість товару, ввезеного на підставі окремої автотранспортної накладної CMR, перевищувала 6000 євро, у позивача виник обов’язок із подання до митного оформлення сертифіката перевезення товару EUR.1. Відсутність такого документа свідчить про недотримання умов застосування тарифних преференцій, тому донарахування контролюючим органом сум ввізного мита та податку на додану вартість є правомірним, що правильно встановили суди попередніх інстанцій.
З приводу доводів скаржника, що транспортні засоби не підпадають під визначення «товар», а тому до них не можуть бути застосовані приписи Протоколу І до Угоди та Положення про митні декларації у частині визначення поняття «партії товару», виходячи з наведених у Митному кодексі України дефініцій, до товарів відносяться будь-які рухомі речі (зокрема, ті, на які поширений режим нерухомої речі), тобто те майно, що може бути переміщене через митний кордон. Виключенням є лише транспортні засоби комерційного призначення, на які не поширюється режим товарів у розумінні Митного кодексу України, що зумовлене тим, що вказані засоби застосовуються для перевезення товарів чи пасажирів через митний кордон та у зв’язку з цим не підлягають обкладенню митом. За таких обставин доводи скаржника, що поняття «товари» у Митному кодексі України не охоплює поняття «транспортних засобів», є безпідставними.
Підготував Леонід Лазебний
