Судова практика
Трудовий спір у відносинах, не пов’язаних з проходженням публічної служби, є приватноправовим, незалежно від участі у ньому суб’єкта публічного права
На трудові спори за участю працівників науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС не поширюється юрисдикція адміністративних судів, оскільки їхня трудова діяльність не є публічною службою.
27 березня 2019 р. Велика Палата Верховного Суду розглянула касаційну скаргу у справі № 814/2514/17 за позовом заступника завідувача відділу Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України до цього центру, третя особа – МВС України, про визнання нечинним наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.
У листопаді 2017 р. заступник завідувача відділу звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати нечинним п. 3 наказу Миколаївського НДЕКЦ по особовому складу від та скасувати його, визнати нечинним наказ відповідача «Про звільнення заступника завідувача відділу та скасувати його, поновити його на посаді заступника завідувача відділу – завідувача сектору криміналістичного дослідження транспортних засобів і реєстраційних документів, що їх супроводжують, відділу інженерних, економічних, товарознавчих видів досліджень та оціночної діяльності Миколаївського НДЕКЦ, стягнути з відповідача середню заробітну плату за час вимушеного прогулу, витрати на правову допомогу та моральну шкоду.
Миколаївський окружний адміністративний суд ухвалою від 20 грудня 2017 р., залишеною без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2018 р., закрив провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України.
Позивач подав касаційну скаргу, на обґрунтування якої зазначив, що висновок судів попередніх інстанцій про те, що цей спір належить розглядати в порядку цивільного судочинства, є помилковим, оскільки МВС України, яке відповідно до п. 15 Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 р. № 878, є юридичною особою публічного права, створило Миколаївський НДЕКЦ, який відповідно до п. 17 Положення про Миколаївський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України, затвердженого наказом МВС України від 31 січня 2017 р. № 77, також має статус юридичної особи публічного права, а відтак працівники вказаних установ виконують функцій органів державної влади.
Крім цього, суди попередніх інстанцій не надали оцінки доводам позивача з приводу того, що діяльність як відповідача так і позивача на своїй посаді нерозривні та направлені лише на виконання делегованих державою владних функцій з проведення оглядів, складання висновків проходження оглядів транспортних засобів фізичних та юридичних осіб, що, в свою чергу, є обставиною для проведення подальших реєстраційних дій, зокрема у сфері надання адміністративних послуг.
Сама лише наявність трудового договору між позивачем і відповідачем не свідчить про автоматичну підсудність справи суду цивільної юрисдикції, а тому, на переконання позивача, суди мали б дослідити функціональні обов’язки позивача, а вже потім, з огляду на встановлені обставини, приймати рішення про віднесення цієї справи до адміністративної чи цивільної юрисдикції.
Велика Палата Верховного Суду з’ясувала, що, закриваючи провадження в адміністративній справі, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, керувався тим, що оскільки трудова діяльність позивача на посаді, яку він займав, не є публічною службою, тому на цей трудовий спір не поширюється юрисдикція адміністративних судів, а має вирішуватися за правилами ЦПК.
Суди попередніх інстанцій належним чином визначили характер спору, суб’єктний склад спірних правовідносин, предмет та підстави заявлених вимог, унаслідок чого дійшли обґрунтованого висновку щодо належності спору до юрисдикції цивільного суду, адже, перебуваючи у трудових відносинах з Миколаївським НДЕКЦ, заступник завідувача відділу не був державним службовцем, не здійснював службову діяльність у розумінні ст. 19 КАС України, а тому його посада не належить до посад публічної служби.
А спір у правовідносинах, які виникають із трудових відносин, не пов’язаних з проходженням публічної служби, є приватноправовим незалежно від участі у ньому суб’єкта публічного права.
Аналогічну правову позицію викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 р. у справі № 520/6612/17 (провадження № 11-1196апп18).
Таким чином, спір, що виник у зв’язку із звільненням працівника з посади, трудова діяльність на якій не пов’язана з проходженням публічної служби, має вирішуватись за правилами цивільного судочинства.
Підготував Леонід Лазебний
