Судова практика
У діях особи відсутній умисел на збут наркотиків, якщо загальна кількість вилучених наркотиків не перевищує потреби в їх особистому вживанні
29 жовтня 2020 р. Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 461/895/19 залишив без задоволення касаційну скаргу сторони обвинувачення, яка не довела, що обвинувачений мав на меті збут наркотичних речовин.
Працівниками поліції було виявлено у особи та вилучено 9 згортків з фольги із порошкоподібною речовиною рожевого кольору, яка, згідно з висновком експерта, є амфетаміном (психотропна речовина, обіг якої обмежено, загальною масою 0,4742 г); 9 (дев’ять) полімерних пакетів із пазовим замком з фрагментами речовини рослинного походження зеленого кольору, яка, згідно з вказаним висновком експерта, є канабісом (особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, загальною масою 15,76 г); згорток з фольги, паперовий згорток з друкованим текстом чорного кольору та паперовий згорток у клітинку з подрібненою речовиною рослинного походження коричнево-зеленого кольору, яка, відповідно до наведеного висновку експерта, є сумішшю канабісу та тютюну, із загальною масою канабісу (особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено), 2,98 г.
Вказані дії кваліфіковано органом досудового розслідування за ч. 1 ст. 307 КК.
Судом такі дії обвинуваченого в порядку ч. 3 ст. 337 КПК України перекваліфіковані з ч. 1 ст. 307 на ч. 1 ст. 309 КК України як незаконне придбання, зберігання та перевезення наркотичних засобів, психотропних речовин без мети збуту.
Вироком місцевого суду, залишеним без змін апеляційним судом, особу засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України на 2 роки обмеження волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням, встановлено іспитовий строк 2 роки, та покладено обов`язки, передбачені ч. 1 ст. 76 КК України.
У касаційній скарзі прокурор зазначав, що судами неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність при перекваліфікації дій особи з ч. 1 ст. 307 КК України на ч. 1 ст. 309 КК України, без урахування тієї обставини, що у обвинуваченого було виявлено та вилучено електронні ваги поряд із особливо небезпечними наркотичними засобами і психотропними речовинами, розфасованими та упакованими у згортках та полімерних пакетах, загальною масою 19,2142 грам, що явно перевищує потреби особи для власного споживання.
Верховний Суд вказав, що місцевим судом правильно зазначено, що про умисел на збут наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів може свідчити як відповідна домовленість із особою, що придбала ці засоби чи речовини, так і інші обставини, зокрема: великий або особливо великий їх розмір; спосіб упакування та розфасування; поведінка суб’єкта злочину; те, що особа сама наркотичні засоби або психотропні речовини не вживає, але виготовляє та зберігає їх тощо.
При цьому, якщо висновок про наявність умислу особи на збут наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів ґрунтується на великому або особливо великому розмірі відповідної речовини, її упакуванні та розфасуванні, то у такому випадку повинні бути дослідженні обставини, за яких особа придбала відповідний засіб чи речовину, у тому числі чи залежало від волі особи те, який розмір речовини опиниться у володінні особи та її розфасування. Зокрема, якщо особа здійснює свідоме придбання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів у значному розмірі (шляхом купівлі, обміну, безоплатно тощо), виготовляє їх, зберігає у відповідному фасуванні, що об’єктивно перевищує потреби такої особи у власному вживанні, то в такому випадку може мати місце умисел на збут.
Надані стороною обвинувачення докази не містять жодних даних, які б у своїй сукупності та взаємозв’язку поза розумним сумнівом доводили, що обвинувачений мав на меті збут наркотичних речовин. При цьому загальна маса вилучених у обвинуваченого психотропних речовин та наркотичних засобів, об’єктивно не перевищує потреби особи у власному вживанні, а сам факт виявлення ваг і наркотичних засобів у розфасованому стані не свідчать про умисел обвинуваченого на їх збут.
Підготував Леонід Лазебний
