Судова практика
У разі неспроможності забудовника завершити будівництво, розпочате із залученням коштів фізичних осіб, організувати його завершення уповноважені органи місцевого самоврядування
7 серпня 2024 р. Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у справі № 460/21739/23 задовольнив касаційну скаргу позивача, дійшовши висновку, що правовідносини між сторонами спору носять публічно-правовий характер.
Інвестор у житлове будівництво звернувся до суду з позовом до Виконавчого комітету міської ради, в якому просив:
– визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо організації процесу роботи з добудови проблемного об’єкта будівництва – багатоквартирного житлового будинку через неспроможність забудовника продовжувати таке будівництво;
– зобов’язати відповідача організувати процес роботи з добудови проблемного об’єкта будівництва.
Позивач вважав, що саме міська рада зобов’язана організувати процес роботи щодо будівництва житлового комплексу з огляду на ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», згідно з якою до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить організація роботи, пов’язаної із завершенням будівництва багатоквартирних житлових будинків, що споруджувалися із залученням коштів фізичних осіб, у разі неспроможності забудовників продовжувати таке будівництво.
Ухвалою окружного адміністративного суду, залишеною без змін постановою апеляційного адміністративного суду, закрито провадження у цій справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України з посиланням на те, що справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Роз’яснено позивачу, що спір належить розглядати в порядку цивільного судочинства.
Суди дійшли висновку, що спір у цій справі стосується захисту позивачем свого цивільного права у спорі щодо виконання забудовником договірних зобов’язань.
Розглянувши касаційну скаргу позивача, Верховний Суд вказав, що правовідносини у даній справі врегульовані, зокрема Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» № 280/97.
Статтею 31 Закону № 280/97 закріплено повноваження виконавчих органів сільської, селищної, міської ради у галузі будівництва.
Так, згідно із пп. 11 п. «а» ст. 31 Закону № 280/97 до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження з організації роботи, пов’язаної із завершенням будівництва багатоквартирних житлових будинків, що споруджувалися із залученням коштів фізичних осіб, у разі неспроможності забудовників продовжувати таке будівництво.
У свою чергу, здійснення державного контролю за дотриманням договірних зобов’язань забудовниками, діяльність яких пов’язана із залученням коштів фізичних осіб у будівництво багатоквартирних житлових будинків належить до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (пп. 7 п. «б» ст. 31 Закону № 280/97).
Органи місцевого самоврядування можуть виступати з ініціативою щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) на підприємствах, в установах та організаціях, що не перебувають у комунальній власності, а також стосовно фізичних осіб – підприємців, які використовують працю найманих працівників, шляхом подання посадовими особами органів місцевого самоврядування відповідного звернення з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади (ч. 3 ст. 18 Закону № 280/97).
У постанові від 24 січня 2023 р. у справі № 420/7138/19 Верховний Суд дійшов висновку про наявність повноважень у виконавчого комітету Одеської міської ради щодо організації роботи, пов’язаної із завершенням будівництва багатоквартирних житлових будинків, що споруджувалися із залученням коштів фізичних осіб, у разі неспроможності забудовників продовжувати таке будівництво.
Таким чином, організація роботи, пов’язаної із завершенням будівництва багатоквартирних житлових будинків, що споруджувалися із залученням коштів фізичних осіб, у разі неспроможності забудовників продовжувати таке будівництво, є результатом реалізації виконавчим органом міської ради належних йому контрольних функцій у сфері управлінської діяльності.
Відповідно до висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 р. у справі № 128/3751/14-а, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених неправомірними, на думку особи, рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов’язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.
Тому Верховний Суд визнав, що цей спір має розглядатися в порядку адміністративного судочинства, оскільки він стосується питання реалізації відповідачем наявних у нього за законом повноважень у сфері управлінської діяльності, що підпадає під юрисдикцію адміністративного суду. Спору про речове право не виникло.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 16 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.