Судова практика
Участь у проведенні слідчих дій та НСРД оперативного працівника – родича учасника кримінального провадження не є безумовною підставою для визнання отриманих доказів недопустимими

27 березня 2025 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду у справі № 758/13354/16-к задовольнив касаційну скаргу прокурора, який посилався на необґрунтованість висновку про недоведеність обвинувачення.
Вироком районного суду обвинувачену визнано винуватою у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 368 та ч. 2 ст. 190 КК України, а обвинуваченого – у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 368 та ч. 2 ст. 190 КК України.
Ухвалою апеляційного суду вирок районного суду щодо обвинувачених скасовано, кримінальне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України закрито у зв’язку з невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпанням можливості їх отримати.
Колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про те, що оперуповноважений, який є чоловіком заявника та свідка, не мав права брати участь у цьому кримінальному провадженні у при проведенні слідчих (розшукових) дій та НСРД, оскільки на оперативних працівників поширюються не тільки права, а й обов’язки та обмеження, передбачені нормами КПК України, зокрема і обмеження, передбачені ст. 77 КПК, а відтак ці обставини свідчать про істотне порушення вимог КПК України під час досудового розслідування, що тягне за собою визнання документів, складених оперуповноваженим, у тому числі протоколів НСРД, недопустимими доказами.
У касаційній скарзі прокурор зазначав, що суд апеляційної інстанції безпідставно визнав здійснення ряду слідчо-оперативних дій особою, яка перебувала у родинних стосунках із заявницею (свідком), обставиною, яка свідчить про недопустимість доказів, як отриманих з порушенням вимог КПК України.
Верховний Суд не погодився з висновком апеляційного суду, оскільки положення ст. 77 КПК прямо не поширюються на оперативних працівників. Суд не виключає, що за певних обставин участь у розслідуванні оперативного працівника, який є родичем або близькою особою іншого учасника процесу може поставити під сумнів об’єктивність розслідування. Однак Суд не вбачив таких підстав в обставинах цього провадження.
Під час провадження оперуповноваженим було вручено повістки, надані зразки спеціальної хімічної речовини, якою були помічені грошові кошти в сумі 142 тис. грн, проведено огляд мобільного телефону, вилученого у підозрюваного, а також складено протокол за результатами здійснення НСРД та протокол про результати проведення дослідчих (розшукових) дій – контроль за вчиненням злочину.
Всі ці дії оперуповноваженого носили технічний характер і не спрямовували розслідування справи. Правильність складених ним протоколів сторона захисту мала можливість перевірити.
Тому Суд дійшов висновку, що участь під час досудового розслідування цього кримінального провадження чоловіка заявника та свідка, який є оперуповноваженим та проводив слідчі (розшукові) дії та брав участь при проведенні НСРД, не свідчить про порушення вимог КПК України, у тому числі не слугує підставою для визнання документів, складених оперуповноваженим, недопустимими доказами.
Таким чином, Верховний Суд ухвалу апеляційного суду скасував і призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Підготував Леонід Лазебний