Судова практика
Ухвала слідчого судді про скасування постанови прокурора про тримання під вартою, постановленої в особливому режимі воєнного стану, підлягає апеляційному оскарженню
24 листопада 2022 р. Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 758/3375/22 задовольнив частково касаційну скаргу прокурора, встановивши, що суддя апеляційного суду не врахував у повному обсязі мотивів рішення, ухваленого слідчим суддею.
Постановою керівника окружної прокуратури в порядку ст. 615 КПК застосовано стосовно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою слідчого судді місцевого суду скаргу захисника задоволено, постанову керівника окружної прокуратури – скасовано, підозрюваного з-під варти звільнено.
Суддя апеляційного суду на підставі ч. 4 ст. 399 КПК відмовив прокурору у відкритті апеляційного провадження та повернув апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді, яка не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
У касаційній скарзі прокурор зазначав, що суддя безпідставно відмовив у відкритті апеляційного провадження, оскільки слідчий суддя постановив ухвалу, яку не передбачено кримінальним процесуальним законом, а отже така ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Читайте також: Ухвалу слідчого судді про поновлення строку для подання клопотання про продовження строку досудового розслідування може бути оскаржено
Верховний Суд вказав, що за приписами ч. 4 ст. 615 КПК скарги на будь-які рішення, дії чи бездіяльність прокурора, слідчого, прийняті або вчинені ним на виконання повноважень, визначених цією статтею, можуть бути подані до суду. Їх розгляд здійснює слідчий суддя того суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в разі неможливості з об’єктивних причин здійснювати відповідним судом правосуддя – найбільш територіально наближеного до нього суду, що може здійснювати правосуддя, або іншого суду, визначеного в порядку, передбаченому законодавством.
У цьому провадженні слідчий суддя, постановляючи ухвалу про скасування постанови керівника окружної прокуратури, діяв у межах своїх процесуальних повноважень.
Відтак доводи касаційної скарги прокурора про те, що слідчий суддя постановив ухвалу, яка не передбачена КПК, не ґрунтуються на вимогах кримінального процесуального закону.
Водночас, слідчий суддя, розглядаючи скаргу адвоката, скасував постановлене в порядку ст. 615 КПК рішення прокурора про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та фактично відмовив прокурору в застосуванні такого запобіжного заходу.
При цьому слідчий суддя у своєму рішенні дав оцінку обґрунтованості підозри, оголошеної фігуранту, проаналізував наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК, на які посилався прокурор, та зробив висновок про відсутність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Положеннями п. 2 ч. 1 ст. 309 КПК визначено, що під час досудового розслідування ухвалу слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або відмову в його застосуванні може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Відповідно до положень п. 1, 2, 17 ч. 1 ст. 7 КПК зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема відносяться: верховенство права, законність, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.
Однак суддя суду апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного оскарження, не врахував у повному обсязі мотивів ухваленого слідчим суддею рішення та обмежився лише його формою, що суперечить завданню та загальним засадам кримінального провадження.
Отже, Верховний Суд скасував ухвалу апеляційного суду та призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Підготував Леонід Лазебний
