Судова практика
Ухвала слідчого судді, якою відмовлено в роз’ясненні ухвали про надання тимчасового доступу до речей і документів, підлягає апеляційному оскарженню
25 травня 2023 р. Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 457/885/22 задовольнив касаційну скаргу представника Окружного адміністративного суду, який наполягав, що ухвалу слідчого судді може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Ухвалою слідчого судді міського суду відмовлено у задоволенні заяви представника Окружного адміністративного суду про роз’яснення ухвали слідчого судді міського суду, якою надано тимчасовий доступ до речей і документів.
Апеляційний суд ухвалою на підставі положень ч. 4 ст. 399 КПК відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді у зв’язку з тим, що зазначена ухвала в апеляційному порядку оскарженню не підлягає, оскільки ст. 309 КПК визначено вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які підлягають оскарженню в апеляційному порядку під час досудового розслідування. Однак заявник подав апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді, яку постановлено за результатами розгляду його заяви про роз`яснення судового рішення та яку не включено до переліку, визначеного ч. 1 і 2 ст. 309 КПК, а ч. 3 цієї статті встановлено заборону на оскарження в апеляційному порядку інших, не зазначених у цій статті, ухвал слідчого судді.
Читайте також: Ухвала суду першої інстанції про проведення підготовчого засідання в режимі відеоконференції роз’ясненню не підлягає
У касаційній скарзі представник Окружного адміністративного суду звертав увагу на те, що ухвала слідчого судді мала бути предметом розгляду суду апеляційної інстанції з огляду на положення ч. 4 ст. 380 КПК, а також правовий висновок Об’єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 18 листопада 2019 р. у справі № 367/3068/17.
Верховний Суд вказав, що відповідно до ч. 1 ст. 380 КПК, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз`яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
Таким чином, об’єктом письмового роз’яснення у КПК визнано всю систему судових рішень, визначену ст. 369 КПК, до якої належать, в тому числі, рішення слідчих суддів.
Частиною 4 ст. 380 КПК передбачено, що ухвалу про роз`яснення судового рішення або відмову в його роз’ясненні може бути оскаржено в апеляційному порядку особою, яка звернулася із заявою про роз`яснення судового рішення, та учасниками судового провадження.
За правовим висновком Об’єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, який міститься у постанові від 18 листопада 2019 р. у справі № 367/3068/17, згідно з ч. 1 ст. 380 КПК, якщо судове рішення, яке є результатом судового провадження та яким вирішено питання, що становило предмет його розгляду, за виключенням рішення слідчого судді апеляційного суду, ухваленого в порядку, передбаченому гл. 21 КПК, є незрозумілим, то суд, слідчий суддя, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз’яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
На підставі ч. 4 ст. 380 КПК апеляційному оскарженню підлягає лише ухвала суду про роз’яснення судового рішення або відмову в його роз’ясненні, постановлена за результатами розгляду заяви про роз’яснення судового рішення, якщо її предметом було судове рішення, яке підлягає роз’ясненню в порядку, передбаченому ч. 1 цієї статті.
Отже, Верховний Суд ухвалу апеляційного суду скасував і призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 16 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
