Судова практика
Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який її потребує, полягає в умисних діях чи бездіяльності, спрямованих на таке ухилення
27 квітня 2021 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 442/8069/17 залишив без задоволення касаційну скаргу спадкоємця, який просив усунути іншого спадкоємця від права на спадкування за законом.
Спадкоємець за заповітом звернувся до суду з позовом до спадкоємиці за законом про усунення від права на спадкування за законом. Як третю особу залучено приватного нотаріуса.
Спадкодавець склав на користь позивача заповіт, яким заповів усе належне йому на день смерті майно позивачу.
Після подання приватному нотаріусу заяви про прийняття спадщини за заповітом, позивач дізнався, що на майно, яке залишилось після смерті спадкодавця претендує також відповідачка як дружина-пенсіонерка в порядку ст. 1241 ЦК України.
Позивач вважав, що оскільки відповідачка ніколи не проживала з спадкодавцем як подружжя, свідомо, знаючи про його хворобу, з метою спадкування його майна, затягувала розгляд справи про розірвання шлюбу, не надавала спадкодавцю, у якого було онкологічне захворювання, належної допомоги та підтримки до дня його смерті, є всі підстави для усунення її від права на спадкування.
Рішенням міськрайонного суду, залишеним без змін апеляційним судом, у задоволенні позову відмовлено, оскільки для задоволення позовних вимог у справах про усунення від права на спадкування відповідно до ч. 5 ст. 1224 ЦК України має значення сукупність таких обставин: ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання; перебування спадкодавця в безпорадному стані; потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи. Лише при одночасному настанні наведених обставин і доведеності зазначених фактів у їх сукупності спадкоємця може бути усунено від спадкування, чого позивач не довів.
Розглянувши касаційну скаргу позивача, Верховний Суд вказав, що тлумачення абз. 2 ч. 1 ст. 1241 ЦК України свідчить, що зменшення розміру обов`язкової частки у спадщині можливе з урахуванням (а) характеру відносин між спадкоємцями і спадкодавцем; (б) наявності інших обставин, що мають істотне значення. Позбавлення особи права на обов`язкову частку судом ЦК України не передбачено, хоча особа, яка має право на обов`язкову частку, може бути усунена від права на спадкування відповідно до ст. 1224 ЦК України.
Відповідно до ч. 5 ст. 1224 ЦК України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
У постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 березня 2018 р. у справі № 337/6000/15-ц та від 4 липня 2018 р. у справі № 404/2163/16-ц зроблено висновок, що «ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребує допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на ухилення від обов`язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов`язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов`язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій».
Отже, за висновком ВС, встановивши відсутність умов, передбачених ч. 5 ст. 1224 ЦК України для усунення відповідача від права на спадкування за законом, суди дійшли правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Підготував Леонід Лазебний
