Судова практика
Укладення додаткової угоди до договору оренди землі про заміну орендаря з громадянина на його фермерське господарство законом не передбачено
30 червня 2020 р. Велика Палата Верховного Суду постановою № 927/79/19 скасувала рішення судів попередніх інстанцій, зазначивши, що перехід прав та обов’язків орендаря земельної ділянки від громадянина до створеного ним фермерського господарства відбувається в силу норм Закону України «Про фермерське господарство» та не потребує вчинення сторонами орендних правовідносин будь-яких додаткових дій, у тому числі укладення додаткових угод.
Фермерське господарство звернулося до суду із позовом Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області у якому просило визнати укладеними додаткові угоди до дев’яти договорів оренди землі в частині зміни орендаря. Між фізичною особою та ГУ Держгеокадастру були укладені 9 договорів оренди землі. В подальшому особа, враховуючи створення та державну реєстрацію фермерського господарства, зверталася до відповідача із заявами щодо заміни орендаря, проте у вчиненні необхідних реєстраційних дій позивачеві було відмовлено.
Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін апеляційним судом позовні вимоги було задоволено в повному обсязі з тих мотивів, що у спірних правовідносинах фактично відбулася заміна сторони (правонаступництво) орендаря та обов`язки землекористувача земельними ділянками перейшли до фермерського господарства з дня його державної реєстрації.
Не погоджуючись із висновками судів попередніх інстанцій, ГУ Держгеокадастру звернулось із касаційною скаргою, у якій зазначило, що заміна сторони зобов`язання шляхом укладання додаткових угод до спірних договорів не законом передбачена, а спірні договори на цей час є діючими і належним чином виконуються. На думку скаржника, оскаржувані ним судові рішення в цій справі про укладення додаткових угод є способом відчуження права оренди іншій особі, що заборонено нормами статті 8–1 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 № 161-XIV.
Велика Палата Верховного Суду вказала, що аналіз ст. 12 Закону № 161-XIV дає підстави вважати, що після укладення громадянином договору оренди земельної ділянки державної та комунальної власності для ведення фермерського господарства та створення цим громадянином фермерського господарства права й обов’язки орендаря такої земельної ділянки за договором оренди землі переходять від громадянина до фермерського господарства з дня проведення його державної реєстрації.
Колегія суддів вказала, що нормами Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV запроваджений механізм, за яким земельна ділянка спочатку надається в оренду громадянину з метою здійснення підприємницької діяльності (для ведення фермерського господарства), проте останній може використовувати її лише шляхом створення фермерського господарства як форми здійснення своєї підприємницької діяльності.
Таке фермерське господарство створюється після отримання громадянином земельної ділянки в оренду. З моменту створення цього фермерського господарства та його державної реєстрації до нього за нормами Закону № 973-IV переходять права й обов’язки орендаря такої земельної ділянки за договором оренди землі.
Підготував Леонід Лазебний
