Укргазвидобування проти Сбербанку: проміжна перемога української сторони

Юрій Котнюк,
ЮВУ

На початку вересня неабияку увагу до себе знову привернула господарська судова справа, пов’язана з конфліктом на суму близько півсотні мільйонів доларів США, що давно точиться між державним концерном «Укргазвидобування» і дочірньою структурою російського «Сбербанку», яка називається ТОВ «Центр фінансового лізингу». Виконуючи судове рішення, департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції навіть наклав арешт на кошти Укргазвидобування, але доволі швидко його зняв, і нині ситуація складається так, що українці в даному питанні швидше за все залишать росіян із носом.

Укргазвидобування готують до приватизації

Починаючи нашу розповідь, перш за все хотілося б зазначити про одну подію, яка сталася ще п’ять місяців тому, хоча пройшла непоміченою. в засобах масової інформації: 21 травня цього року Публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування» свій юридичний статус з особи публічного права змінило на особу приватного права, тож тепер воно відповідно до статуту є приватним акціонерним товариством, хоча офіційно воліє називатися просто Акціонерне товариство «Укргазвидобування». Зовні при цьому нічого не змінилося — єдиним акціонером, якому належать 100 відсотків його акцій, як і раніше є Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», акції якої, в свою чергу, належать державі. Але ж усі розуміють, що просто так старі статуси не міняються і нові статути не пишуться, тож можна сміливо припускати, що Укргазвидобування готують до продажу приватним власникам. Але поки цього не сталося і воно перебуває в державній власності, його проблеми стосуються всіх і кожного.

У вказаному вище конфлікті є ще один персонаж, який, власне, й заварив цю кашу — це ТОВ «Карпатигаз», діяльність якого неодноразово висвітлювала наша газета. Коротко нагадаємо, що воно було створено два десятиліття тому тогочасними керівниками Укргазвидобування з метою приватизації прибутків підпорядкованого ним підприємства шляхом укладення з ним договорів про спільну діяльність (ДСД). Але це було давно, а нині, якщо вірити матеріалам журналістських розслідувань, біля цього корита годуються майже всі політичні партії, котрі в даний момент представлені у Верховній Раді. Протягом своєї історії Укргазвидобування мало два ДСД з «Карпатигазом»: один було укладено 10 червня 2002 року, а розірвано 11 липня поточного року рішенням Арбітражного інституту Торгової палати Стокгольма, другий 24 березня 2004 року і його державний концерн уже третій рік, але поки що безуспішно, намагається розірвати у вітчизняних судах.

Участь у цій історі ї Стокгольмського арбітражу пояснюється тим, що в першому з названих ДСД є третій учас- ник, який приєднався до нього в 2011 році — це компанія «Місен Ентерпрайзис АБ», яка взагалі-то представляє собою фірму-пустушку, єдина цінність якої полягає в тому, що вона зареєстрована в місті Хельсинборг (Швеція) й офіційно вважається платником податків цієї країни, а відтак має формальне право розраховувати на захист із боку тамтешньої Феміди. Але оператором спільної діяльності за цим ДСД є «Карпатигаз», до функцій якого, окрім іншого, входить одержання кредитів для придбання необхідного для видобування газу обладнання. Причому, за умовами договору, відповідальність за їх неповернення солідарно покладається на всіх трьох учасників.

Американські турбіни

Точкою відліку даної справи є 14 серпня 2013 р., коли ТОВ «Карпатигаз» як оператор спільної діяльності, уклало два договори з ТОВ «Сбербанк Лізинг Україна» (згодом перейменованого на ТОВ «Центр фінансового лізингу»). Перший із них стосувався купівлі продажу трьох турбінно-компресорних агрегатів американського виробництва загальною вартістю 41 млн доларів, другий — передачі цих агрегатів у фінансовий лізинг. Їхній смисл полягав у тому, що російська сторона дає українській гроші, та за них купує у американців обладнання, яке потім передає росіянам, а потім бере його в лізинг, тобто користується ним й одночасно протягом певного періоду часу платить за нього гроші, аж поки не розрахується повністю з відсотками, після чого ці агрегати переходять у власність української сторони. Взагалі-то це за своєю сутністю є кредитний договір, оскільки насправді «Карпатигаз» брав кредит у «Сбербанку», але останній з метою оптимізації податкового навантаження придумав більш складну схему, до якої задіяв свою дочірню структуру.

Слід зазначити, що ТОВ «Карпатигаз» теж гралося податково-оптимізаційними схемами. Так, наприклад, контракт із виробником обладнання — фірмою «Солар Турбінс Інтернешнл Компані» (США) було укладено ще в серпні 2012 р. і частину грошей за їх придбання українці власними грошима сплатили американцям ще до того, як уклали договори з росіянами. Але, видно, керівникам «Карпатигазу» була певна користь від цих маніпуляцій: одержаними від росіян грошима вони затикали якісь інші фінансові дірки, а потім розраховувалися з ними за рахунок якихось нових надходжень. Можливо, ця гра велася б і надалі з вигодою для нього, але сталося те, чого не міг передбачити ніхто: в Україні сталася Революція Гідності й до керівництва Нафтогазу й Укргазвидобування прийшли нові люди, які почали запроваджувати нові схеми, і для Карпатигазу настали не кращі часи: якщо в інших напрямках діяльності йому ще якось вдалося втриматися на плаву, то в стосунках зі сбербанківською «дочкою» товариство сіло в глибоку калюжу.

Отже, станом на серпень 2015 р., коли ТОВ «Сбербанк лізинг Україна» звернулося з позовом до суду, баланс розрахунків був таким. З одного боку Карпатигаз отримав від покупця 37 млн доларів, але жодного з трьох турбінно-компресорних агрегатів так йому й не поставив (йдеться, звичайно, не про фізичну, а про юридичну поставку через документальне оформлення права власності шляхом складання акту прийому-передачі, бо реально це обладнання нині знаходиться на території будівництва Червонодонецької дожимно-компресорної станції в селі Глазунівка Балаклійського району Харківської області, де перебуває під арештом, накладеним ухвалою Печерського районного суду Києва за клопотанням слідчого Генпрокуратури). З іншого боку, Карпатигаз стверджував, що перерахував на адресу ТОВ «Сбербанк лізинг Україна» в порядку сплати лізингових платежів 331 мільйон гривень. Тож у позовній заяві останнє просило стягнути з Карпатигазу 37 мільйонів доларів, які за курсом Нацбанку нині дорівнюють мільярду гривень, а на додачу до того ще 352 мільйони гривень штрафних санкцій, а відповідач, у свою чергу, просив врахувати перераховані лізингові платежі.

Блокування рахунків

Сбербанківці, видно, так ретельно готувалися до судових баталій з цього питання, що не пошкодували грошей на ще одну позовну заяву до Господарського суду Києва — вона слово в слово повторювала першу, але був у ній ще один пункт позовних вимог: окрім 37 млн доларів основного боргу і 352 млн гривень штрафних санкцій, вони просили стягнути ще й 251 мільйон гривень упущеної вигоди. Ми для зручності будемо іменувати ці справи як перша і друга. Перша справа попервах була вирішена не на користь ТОВ «Сбербанк лізинг Україна», але Вищий господарський суд України скасував це рішення й направив її на друге коло розгляду. Тепер слідкуймо уважно за хронологією подій.

Двадцять першого березня 2017 р. Господарський суд Києва вирішив задовольнити позов частково: стягнути солідарно з усіх трьох учасників спільної діяльності (Карпатигазу, Укргазвидобування і Місен Ентерпрайзис) суму, еквівалентну 37 мільйонам доларів, тобто 983 мільйони гривень. А от у стягненні 352 млн гривень штрафних санкцій відмовив (ті, хто цікавилися темою порядку застосування штрафних санкцій, який регламентовано статтею 232 Господарського кодексу України, знайдуть у тексті цього рішення багато корисної для себе інформації із судової практики, але в нас у цьому випадку інший інтерес). Це було рішення по першій справі, й після того як 12 липня 2017 р. Київський апеляційний господарський суд залишив його без змін, воно набрало законної сили.

А 17 серпня того ж року той же суд (тільки інший суддя) ухвалив рішення у другій справі. По першому пункту позовних вимог щодо стягнення 37 мільйонів доларів суд провадження припинив, оскільки в цій частині позов уже було задоволено в першій справі. Щодо стягнення 352 мільйонів штрафних санкцій суд ухвалив відмовити, зазначивши, що рішення суду в першій справі, яке набрало законної сили, має для нього преюдиціальне значення і встановлені ним факти не потребують доведення. А от із приводу стягнення упущеної вигоди суд погодився, що якби «Сбербанк лізинг Україна» не зв’язався з таким ненадійним партнером, як ТОВ «Карпатигаз», то в іншому місці він обов’язково одержав би вигоду від інвестування цих 37 мільйонів доларів. Правда, при цьому він трохи відкоригував суму, зрізавши її із 251 до 237 мільйонів гривень, і присудив стягнути їх солідарно із тої самої трійці — Карпатигазу, Укргазвидобування і Місен Ентерпрайзис.

І ось тепер найсмішніший момент даної історії. Двадцять першого вересня 2017 р. Вищий господарський суд України скасував рішення у першій справі, яким Господарський суд Києва 21 березня 2017 року ухвалив стягнути з трьох відповідачів 37 млн доларів (983 млн грн), а справу направити на повторний розгляд. ВГСУ вирішив, що судом першої інстанції не було надано оцінки тому факту, що Карпатигаз сплатило сбербанківській «дочці» 331 мільйон гривень лізингових платежів і не дослідив належним чином, чи можна зарахувати цю суму в рахунок його боргу перед нею. Таким чином рішення у першій справі втратило законну силу, а саме на висновках цього рішення базувалося рішення по другій справі, яким із тих самих трьох відповідачів було постановлено стягнути 237 мільйонів упущеної вигоди. Таким чином, рішення у другій справі під час його перегляду в суді другої інстанції мало бути неодмінно скасовано, проте колегія суддів Київського апеляційного господарського суду у складі Лесі Сітайло, Світлани Пашкіної і Марини Дідиченко своєю постановою від 13 серпня 2018 року залишила його без змін.

Саме цей вердикт змусив державний концерн пережити два драматичні тижні, бо вже через чотири дні після його ухвалення державний виконавець у рамках судового наказу про стягнення з Укргазвидобування третьої частини від присудженої суми в 237 мільйонів гривень наклав арешт на кошти акціонерного товариства й це, якщо вірити прес-службі останнього, повністю заблокувало його діяльність, поставивши під загрозу сплату податків, заробітної плати, рентних платежів і зобов’язань перед контрагентами. Однак уже 30 серпня Верховний Суд, прийнявши до розгляду касаційну скаргу Укргазвидобування, постановив ухвалу, якою зупинив виконання рішення про стягнення цих мільйонів, тож 4 вересня той самий держвиконавець виніс постанову про призупинення виконавчих дій до вирішення справи по суті в суді касаційної інстанції. Тож до повного фіналу справи ще далеко.

Джерело: Юридичний вісник України

Поділитися

Твітнути