Судова практика
В разі втрати годувальника внаслідок ДТП з вини потерпілого поділ розміру шкоди на кількість осіб, які за це відповідальні, не застосовується
22 лютого 2023 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 191/1119/22 задовольнив касаційну скаргу законного представника дитини загиблого, яка просила стягнути недоплачену страхову виплату.
Дитина загиблого в результаті ДТП, в інтересах якої діє законний представник, звернулася з позовом до страхової компанії про відшкодування шкоди, завданої смертю фізичної особи, посилаючись на те, що відповідач неправомірно виплатив лише 50%.
Заочним рішенням міськрайонного суду, з яким погодився й апеляційний суд, в задоволенні позову відмовлено з тих мотивів, що дії пішохода та відсутність в діях водія складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, свідчать про наявність з боку пішохода грубої необережності, що сприяла виникненню ДТП, що стало законною підставою для застосування страховиком п. 36.3 ст. 36 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при визначенні розміру страхового відшкодування.
Розглянувши касаційну скаргу законного представника, Верховний Суд вказав, що у абз. 1 п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2022 р. у справі № 477/874/19 зазначено, що: «Припис п. 36.3 ст. 36 Закону № 1961-IV розрахований на випадки, якщо: 1) шкода завдана взаємопов’язаними, сукупними діяннями декількох осіб, які за це відповідальні, тобто поведінка яких обов’язково є неправомірною, внаслідок чого вони разом спричинили завдання шкоди; 2) остання є неподільною (як-от у випадках із завданням шкоди здоров’ю чи моральної шкоди). Тільки за таких умов розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за кожну особу з тих, які завдали шкоди, треба визначати шляхом поділу її розміру на кількість осіб, які цю шкоду завдали.
Отже, у разі, якщо потерпілий від взаємодії джерел підвищеної небезпеки, що стала наслідком неправомірних дій або бездіяльності власників (володільців), наприклад, транспортних засобів, заявить вимогу про відшкодування неподільної шкоди (як-от шкоди, завданої здоров’ю, моральної шкоди) одним із таких власників (володільців), і той відшкодує цю шкоду у повному обсязі, він отримає право зворотної вимоги до інших власників (володільців) у відповідній частці. За змістом припису п. 36.3 ст. 36 Закону № 1961-IV частки відповідальних за завдання неподільної шкоди страхувальників (їхніх страховиків або Моторного (транспортного) страхового бюро України) є рівними».
Читайте також: Як отримати максимум від автоцивілки в разі ДТП?
Відмовляючи в задоволенні позову суди вважали, що з боку пішохода є вина в ДТП, що стало законною підставою для застосування страховиком п. 36.3 ст. 36 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при визначенні розміру страхового відшкодування.
Однак суди не врахували, що моральна шкода в цій справі не завдана взаємопов’язаними, сукупними діяннями декількох осіб, які за це відповідальні, а тому підстави для застосування абз. 1 п. 36.3 ст. 36 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відсутні.
Отже, Верховний Суд їхні рішення скасував та ухвалив нове про задоволення позову, а саме – стягнув із страхової компанії: 28 338 грн недоплаченого страхового відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю фізичної особи; 85 014 грн недоплаченого страхового відшкодування, пов’язаного із втратою годувальника.
Підготував Леонід Лазебний
