Судова практика
Відчуження автомобіля одним із подружжя після ініціювання іншим спору про поділ спільного майна, є підставою для стягнення вартості 1/2 частки автомобіля на користь першого
23 липня 2024 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 752/9168/20 задовольнив частково касаційну скаргу представника позивачки, яка вимагала компенсації вартості 1/2 частини автомобіля.
Жінка звернулася до суду із позовом до чоловіка про поділ спільного майна подружжя. Районний суд задовольнив позов. Апеляційний суд заочне рішення районного суду скасував і ухвалив нове, яким відмовив у задоволенні позову.
Апеляційний суд виходив із того, що судом першої інстанції під час розгляду справи не було встановлено всіх обставин справи, вказані вимоги не захищають інтересів позивачки, проте остання не позбавлена права звернутись до суду із позовом про стягнення компенсації 1/2 частини відчуженого майна подружжя за наявності доказів того, що кошти отримані від продажу майна не були використані в інтересах сім’ї.
У касаційній скарзі представник позивачки зазначав, що апеляційним судом не враховано, що хоча на час відчуження відповідачем спірного автомобіля сторони перебували у шлюбі, але спільного господарства не вели, тому відповідач здійснив продаж автомобіля проти волі іншого з подружжя, а отримані грошові кошти було використано ним не в інтересах сім’ї, і не на її потреби.
Верховний Суд вказав, що згідно з ч. 1 ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
У ч. 1 ст. 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Присудження одному з подружжя компенсації його частки у майні за ціною, нижчою ніж ринкова вартість цього майна, є порушенням права одного з подружжя на мирне володіння своїм майном та отримання за нього справедливої ціни (постанова Верховного Суду у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду від 3 жовтня 2018 р. у справі № 127/7029/15-ц).
Відповідно до ст. 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.
Судами встановлено, що у травні 2020 р. позивачка звернулася до суду із позовом до відповідача про розірвання шлюбу. Заочним рішенням районного суду шлюб між сторонами розірвано. Також у травні 2020 р. позивачка звернулась до суду із вказаним позовом до відповідача про поділ спільного майна подружжя.
З матеріалів справи вбачається, що 22 серпня 2020 р., тобто після відкриття провадження у вказаній справі, відповідач продав спірний автомобіль.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачка, серед іншого, вказувала, що спірний автомобіль набуто під час перебування у шлюбі з відповідачем, тому такий є спільною сумісною власністю подружжя.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2022 р. у справі № 125/2157/19 вказано, що «пред’явлення позову стороною договору або іншою особою (зацікавленою особою) про визнання недійсним договору є ефективним способом захисту порушеного права у разі, якщо такий позов заявлений з метою повернення одному з подружжя, чиї права порушено, майнових прав та/або частки в спільному майні подружжя, у тому числі шляхом визнання прав на частку, та/або одночасного виділення частки в порядку поділу майна подружжя або встановлення порядку користування цим майном тощо. При цьому підлягає встановленню добросовісність, насамперед, набувача за таким договором (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2021 р. у справі № 916/2813/18 (п. 8.67)). В іншому випадку, у разі якщо сторона договору або інша особа (зацікавлена особа) хоче отримати еквівалент вартості майна, яке було відчужено без її згоди, вона має право подати позов про стягнення компенсації в розмірі частки відчуженого спільного майна, що є ефективним способом захисту без визнання правочину недійсним та застосування реституції».
Враховуючи те, що спірний автомобіль було відчужено відповідачем після ініціювання спору про поділ спільного майна подружжя, згоди на відчуження якого позивачка не надала, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для стягнення компенсації вартості 1/2 частини автомобіля на користь позивачки. При цьому відповідач не надав доказів використання коштів в інтересах сім’ї.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 16 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
