Судова практика
Відчуження майна, яке перебуває в податковій заставі
Євген Морозов,
адвокат
Особливості відчуження майна, яке перебуває в податковій заставі, без згоди контролюючого органу
Двадцять п’ятого листопада 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 380/13712/21, адміністративне провадження № К/990/17146/22 досліджував питання щодо відчуження майна, яке перебуває в податковій заставі, без згоди контролюючого органу. Пунктами 88.1 та 88.2 статті 88 ПК України встановлено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається в податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.
Читайте також: Податкова діджиталізація. Чого чекати бізнесу в 2023 році?
За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податкова застава – спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Відповідно до пункту 89.3 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До нього включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна в податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.
Згідно з пунктом 89.8 ПК України, контролюючий орган зобов`язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі. В пункті 92.1 статті 92 ПК України зазначено, що платник податків зберігає право користування майном, що перебуває в податковій заставі, якщо інше не передбачено законом. Платник податків може відчужувати майно, що перебуває в податковій заставі, тільки 1) за згодою контролюючого органу, а також у разі, 2) якщо контролюючий орган впродовж десяти днів з моменту отримання від платника податків відповідного звернення не надав такому платнику податків відповіді щодо надання (ненадання) згоди.
У разі, якщо в податковій заставі перебуває лише готова продукція, товари та товарні запаси, платник податків може відчужувати таке майно без згоди контролюючого органу за кошти та цінами, не меншими за звичайні. При цьому кошти від такого відчуження повинні бути направлені в повному обсязі в рахунок виплати заробітної плати, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або погашення податкового боргу.
У разі відчуження або оренди (лізингу) майна, яке перебуває в податковій заставі, платник податків за згодою контролюючого органу зобов’язаний замінити його іншим майном такої самої або більшої вартості. Зменшення вартості заміненого майна допускається тільки за згодою контролюючого органу за умови часткового погашення податкового боргу.
Читайте також: Податок на майно можна розрахувати онлайн
Примітка: Право податкової застави не поширюється на майно, визначене підпунктом 87.3.7 пункту 87.3 статті 87 цього Кодексу, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов’язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов’язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій (абз. 5 п. 89.2 ПКУ).
Відповідно до ст. 91 ПК України, усе контролює й перевіряє податковий керуючий. Зокрема п. 91.3 ст. 91 ПК України встановлює, що податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, у податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває в податковій заставі, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди контролюючого органу (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов’язковою згідно з вимогами цього Кодексу) вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб, здійснює підготовку документів для звернення до суду з поданням про встановлення тимчасового обмеження в праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України. У разі продажу в рахунок погашення податкового боргу майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право отримувати від такого платника податків документи, що засвідчують право власності на зазначене майно.
Повноваження податкового керуючого підтверджуються (п. 91.1 ст. 91 ПК України):
- службовим посвідченням (податковий керуючий повинен бути посадовою (службовою) особою контролюючого органу;
- копією наказу про призначення його податковим керуючим;
- повідомленням від свого керівника чи його заступника.
Правила проведення перевірок стану збереження майна, яке перебуває в податковій заставі відповідно до статті 91 ПК України, визначені Положенням про проведення перевірок стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 16 червня 2017 року № 584 (далі – Положення № 584).
Читайте також: Податковий шок: як революційна реформа зможе врятувати економіку України?
Пунктами 1–3 розділу II Положення № 584 визначено, що перевірка стану збереження заставного майна проводиться в разі поширення на майно платника податків права податкової застави. Право на проведення перевірки стану збереження заставного майна належить контролюючому органу, на який згідно з Кодексом покладається виконання такої функції. Виконання повноважень щодо проведення перевірок стану збереження заставного майна забезпечується податковими керуючими.
Відповідно до пунктів 5–7 розділу II Положення № 584, для проведення перевірки стану збереження заставного майна оформлюється повідомлення про проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває в податковій заставі (далі – повідомлення) (додаток 1). Підставою для оформлення повідомлення є погоджене керівником контролюючого органу подання податкового керуючого, в якому обґрунтовується необхідність проведення перевірки стану збереження заставного майна.
Перевірка стану збереження заставного майна може проводитися безпосередню в платника податків (за його місцезнаходженням, за місцезнаходженням майна, що перебуває в податковій заставі, в інших місцях зберігання такого майна) або у відповідному контролюючому органі.
Важливо. Перевірка стану збереження заставного майна може проводитися шляхом візуального контролю наявності в такого платника майна і стану його збереження, а також перевіркою відповідних документів бухгалтерського та податкового обліку, іншої інформації щодо наявності такого майна, його руху й стану збереження на момент проведення перевірки.
За результатами проведеної перевірки стану збереження заставного майна складається акт про проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі (далі – акт перевірки) (додаток 2), який реєструється в журналі реєстрації актів перевірок стану збереження майна платника податків, що перебуває в податковій заставі (додаток 3). Якщо платник податків не погоджується з фактами, зазначеними в акті перевірки, такий платник може на окремому аркуші висловити свої зауваження, які стануть невід`ємною частиною акта перевірки.
Пунктом 116.1 статті 116 ПК України передбачено, що відчуження платником податків майна, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди контролюючого органу, якщо отримання такої згоди є обов`язковим згідно з цим Кодексом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі вартості відчуженого майна.
Окрім цього слід враховувати, що в разі здійснення операцій з майном, яке перебуває в податковій заставі, без попередньої згоди контролюючого органу, платник податків несе відповідальність відповідно до закону, а саме:
– відповідно до ст. 94 ПКУ, якщо платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває в податковій заставі, то контролюючий орган може застосувати адміністративний арешт такого майна;
– відповідно до ст. 388 Кримінального кодексу України за незаконні дії із заставним майном або майном, яке описано, до порушника застосовується кримінальна відповідальність.
Висновок
Отже, ПК України була передбачена відповідальність платника податків за відчуження ним майна, яке перебуває в податковій заставі, без попередньої згоди контролюючого органу. Правопорушення полягає в протиправній дії – відчуженні майна, яке перебуває в податковій заставі, без згоди органу державної податкової служби (якщо отримання такої згоди є обов`язковим згідно з ПК України). Передумовою для застосування відповідальності є відчуження заставленого майна, яке перебуває у власності суб`єкта правопорушення (господарському віданні або оперативному управлінні), відсутність згоди контролюючого органу на таке відчуження.
Згідно з підпунктом 14.1.31 пункту 14.1 статті 14 ПК України термін відчуження майна означає будь-які дії платника податків, унаслідок вчинення яких такий платник податків у порядку, передбаченому законом, втрачає право власності на майно, що належить такому платнику податків, або право користування, зокрема, природними ресурсами, що у визначеному законодавством порядку надані йому в користування.
Таким чином, для застосування штрафних санкцій, зазначених у статті 124 ПК України, необхідна наявність сукупності наступних складових: вчинення дій щодо відчуження майна саме платником податків; втрата права власності на майно саме внаслідок цих дій платника.
Джерело: Юридичний вісник України
