Судова практика
Відмовляючи в перерахунку виплат, Фонд соціального страхування виступає не «на рівних» зі скаржником
Спори із Фондом соціального страхування України, пов’язані з перерахунком розміру компенсаційних виплат – грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства
28 листопада 2018 р. Велика Палата Верховного Суду у справі № 405/5366/17 (провадження № 11-876апп18) розглянула в порядку письмового провадження справу за позовом фізичної особи до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області про визнання бездіяльності неправомірною, зобов’язання вчинити дії за касаційною скаргою позивача на постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 13 грудня 2017 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2018 р.
За матеріалами справи, позивач як потерпілий на виробництві перебуває на обліку в Кропивницькому відділенні Управління Фонду із 3 червня 2006 р. та отримує відповідні щомісячні страхові виплати та інші види матеріального забезпечення, зокрема грошову компенсацію на бензин, ремонт, технічне, транспортне обслуговування автомобіля, наданого йому Управлінням праці та соціального захисту населення Кіровоградської облдержадміністрації згідно з медичними показаннями.
Підставою його звернення з позовом до Ленінського районного суду м. Кіровограда суду стала відмова Кропивницького відділення Управління Фонду здійснити перерахунок розміру страхових виплат – грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування в порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 р. № 228.
Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив. Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд скасував це рішення і закрив провадження у справі, мотивуючи своє рішення тим, що спір у цій справі не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки не має на меті усунення порушень прав позивача з боку суб’єкта владних повноважень, а його вирішення матиме вплив на цивільні права та інтереси позивача.
Не погодившись із зазначеними судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу з посиланням на порушення судами норм процесуального права, зокрема наполягаючи, що зокрема, на те, що цей спір має бути розглянутий в порядку адміністративного судочинства.
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що аналіз положень Закону України від 23 вересня 1999 р. № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», які визначають правові, фінансові та організаційні засади загальнообов’язкового державного соціального страхування, зокрема й компетенцію Фонду та його робочих органів, дає підстави для висновку, що у відносинах, пов’язаних із виплатою страхувальником у передбачених законодавством випадках компенсаційних виплат відповідно до Порядку виплати грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 р. № 228, ці органи не виступають на рівних засадах з іншими учасниками відповідних відносин, а здійснюють владні управлінські функції, спрямовані на забезпечення державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав.
З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду вважає, що спори, пов’язані з перерахунком розміру компенсаційних виплат – грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування, підлягають розгляду відповідно до правил Кодексу адміністративного судочинства України – судами адміністративної юрисдикції як такі, що є публічно-правовими за своєю правовою природою.
