Судова практика
Відшкодування недоодержаних доходів від оренди землі може бути врегульовано у договірному порядку
18 червня 2020 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 925/449/19 скасував рішення суду апеляційної інстанції, який безпідставно застосував Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам.
Черкаська міськрада подала позов до ФОП з вимогою про стягнення упущеної вигоди в розмірі орендної плати на підставі умов договору оренди землі, укладеного між сторонами, за період до часу державної реєстрації відповідачем права оренди.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за умовами договору відповідач взяв на себе зобов`язання відшкодувати позивачеві суму упущеної вигоди в розмірі орендної плати за весь період з дати прийняття рішення Черкаської міськради до моменту державної реєстрації права оренди, проте не виконує його.
Рішенням Господарського суду позов задоволено.
Апеляційним судом рішення суду скасовано та прийнято нове, яким у задоволенні позову відмовлено з тих мотивів, що позов подано передчасно і на момент звернення до суду право позивача на отримання спірної суми коштів – не порушено, оскільки збитки відшкодовуються власникам землі і землекористувачам не пізніше ніж протягом одного місяця після затвердження актів комісій, що передбачено Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 р. № 284.
У касаційній скарзі позивач зазначав, що застосування зазначеного Порядку є помилковим у цьому випадку та посилався на висновок у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11 грудня 2018 р. у справі № 925/1646/17.
Направляючи справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, Верховний Суд зазначив, що відповідно положень ст.ст. 11, 525, 526, 626 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків, які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до договору.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі – це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Статтею 15 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.
У цій справі укладений між позивачем та відповідачем договір передбачає обов`язок орендаря відшкодувати збитки (упущену вигоду), що полягає в неотриманні орендної плати за період з дати приймання рішення до моменту набуття чинності договору оренди (пп. «з» п. 31 договору).
Матеріалами справи підтверджується, що орендар фактично користувався земельною ділянкою у вказаний позивачем період, отже, враховуючи відсутність доказів виконання орендарем обов`язку, передбаченого пп. «з» п. 31 договору, Верховний Суд погодився з висновком суду першої інстанції, що ФОП повинен відшкодувати збитки у вигляді упущеної вигоди, яка полягає в неотриманій орендній платі за період до моменту державної реєстрації права оренди.
Крім того, положення земельного та цивільного законодавства не містять заборони для сторін врегулювання відносин із відшкодування недоодержаних доходів у договірному порядку, що мало місце у цьому разі, а тому застосування апеляційним судом п. 5 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим постановою КМУ від 19 квітня 1993 р. № 284 – є помилковим.
В даному випадку ФОП добровільно уклав договір, погодився на його умови, зокрема, викладені у пп. «з» п. 31, не оспорював цієї умови у судовому порядку. Таким чином, між сторонами існують договірні стосунки на підставі укладеного договору, а тому, відносини сторін мають договірний характер, тобто, саме договір визначає підстави, порядок, умови, межі, період та розмір відповідальності сторін.
Підготував Леонід Лазебний
