Судова практика
Відшкодування особою завданих злочином збитків до початку досудового розслідування не усуває обов’язку внесення відомостей до ЄРДР за заявою потерпілого
17 квітня 2025 р. Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 583/702/21 залишив без задоволення касаційну скаргу захисника, який посилався на хибність висновків судів попередніх інстанцій.
Міськрайонний суд засудив обвинувачену за ч. 2 ст. 191; ч. 1 ст. 366 КК до обмеження волі на строк 1 рік 1 місяць із позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, на строк 2 роки. Ухвалою апеляційного суду цей вирок змінено в частині призначеного покарання на обмеження волі на строк 1 рік з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, на строк 1 рік у зв`язку із закінченням строків давності.
У касаційній скарзі захисник стверджував, що після внесення обвинуваченою суми виявленої нестачі до каси підприємства Сумська дирекція АТ «Укрпошта» звернулася із заявою про вчинення злочину лише через 2 місяці, зазначивши про виявлену шкоду, яку було усунуто до початку досудового розслідування, у зв’язку з чим, з огляду на відсутність фактичних збитків, орган досудового розслідування безпідставно 20 липня 2020 року вніс відомості в ЄРДР.
Верховний Суд вказав, що системний аналіз ч. 1 ст. 11 КК, ст. 2, ч. 1, 4, 5 ст. 214 КПК свідчить про те, що в разі якщо потерпілий звертається з відповідною заявою, в якій наводить обставини скоєння певною особою кримінального правопорушення, то вчинення такою особою дій спрямованих на відшкодування завданих збитків, не впливає на обов’язок внесення відомостей до ЄРДР, оскільки зазначене не спростовує обставин, наведених у заяві (повідомленні) про кримінальне правопорушення, яка з огляду на положення ч. 4 ст. 214 КПК має бути прийнята та зареєстрована уповноваженою на те службовою особою, а також не виключає факту суспільно небезпечного діяння (встановленого на стадії, передбаченій ч. 1 ст. 214 КПК) та не виключає такого завдання кримінального провадження, як захист особи, суспільства і держави від кримінальних правопорушень.
Читайте також: Привласнення коштів начальником поштового відділення як листоношою не виключає кваліфікації діяння як зловживання службовим становищем
При цьому посилання у касаційній скарзі на постанову колегії суддів Другої судової палати Верховного Суду від 30 вересня 2021 р. у справі № 556/450/18 у цій частині, на думку колегії суддів, є нерелевантним, оскільки у згаданому провадженні суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що досудове розслідування кримінального провадження було розпочато з порушенням передбаченої кримінальним процесуальним законом процедури, адже дії, передбачені ч. 1 ст. 214 КПК, були реалізовані на підставі анонімного звернення на адресу керівника прокуратури, у якому не було зазначено конкретних обставин, що свідчили про наявність ознак злочину, а містилося лише загальне повідомлення від імені жителів селища про незаконний збут наркотичних засобів.
У цій справі із заявою звернувся потерпілий.
Таким чином, у касаційній скарзі захисника не наведено доводів про допущення судами попередніх інстанцій таких істотних порушень КПК, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення або свідчили про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність чи спростовували б правильність висновків суду щодо доведеності винуватості особи у вчиненні інкримінованих їй правопорушень.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 17 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
