Судова практика
Відсутність електронного підпису на відновлених матеріалах кримінального провадження не є підставою для визнання їх неналежними доказами
31 березня 2025 р. Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 320/1199/19 залишив без задоволення касаційні скарги засудженого та його захисника, які зазначали про порушення права на захист.
Вироком районного суду, залишено без змін апеляційним судом, особу засуджено за ч. 1 ст. 115 КК.
У касаційних скаргах сторона захисту стверджувала, що внаслідок незазначення деяких реквізитів у відновлених матеріалах кримінального провадження (підпису, посади тощо), було порушено право на захист.
Верховний Суд вказав, що положеннями ч. 1 ст. 615-1 КПК визначено, що відновленню підлягають втрачені матеріали кримінального провадження, яке не завершилося направленням обвинувального акту до суду, або судовий розгляд розпочато, проте рішення суду не ухвалено, або ухвалене рішення не набрало законної сили.
Читайте також: Висновок експерта, свідоцтво якого було анульовано на момент проведення експертизи, є неналежним та недопустимим доказом
Згідно з ч. 5 ст. 615-1 КПК на підставі зібраних і перевірених матеріалів слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про відновлення матеріалів втраченого кримінального провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя встановив, що вирок міськрайонного суду щодо особи не набрав законної сили і постановив ухвалу про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження, на які покликається сторона обвинувачення як на докази винуватості засудженого.
Отже, докази, на недоліки в яких вказує засуджений і його захисник, були відновлені у спосіб, передбачений процесуальним законом.
Понад те, за наявності процесуальних порушень порядку отримання доказів визнавати їх недопустимими слід лише тоді, коли вони: прямо та істотно порушують права і свободи людини; та/або надають підстави для сумнівів у достовірності отриманих фактичних даних, які не видалося за можливе усунути в ході судового розгляду.
Читайте також: Заява про вчинення злочину не є доказом у кримінальному провадженні, а підставою для реагування органів досудового розслідування
Крім цього, будь-яке формальне недотримання вимог кримінального процесуального закону при отриманні доказу автоматично не тягне необхідність визнання доказу недопустимим.
Апеляційний суд установив, що матеріали кримінального провадження містять докази того, що обвинувачений та його захисник були ознайомлені з обвинувальним актом та реєстром матеріалів досудового розслідування, оскільки останні під час судового розгляду, як в суді першої інстанції, так і під час апеляційного перегляду оперували матеріалами провадженнями під час здійснення захисту, що не може свідчити про їх не ознайомлення з цими матеріалами.
Як слушно зауважив суд апеляційної інстанції, вимогами КПК не передбачено обов’язкового засвідчення відновлених матеріалів електронним підписом. Головне, щоб їх достовірність була підтверджена належним чином, що і було зроблено судом першої інстанції в рамках відновлення матеріалів провадження.
Водночас, ані захисник, ані засуджений не навели вагомих доводів щодо того, яким чином покликання на відновлені матеріали кримінального провадження порушують право на захист, адже цілком передбачувано, що відновлений документ не є його оригіналом і може не мати підпису відповідної особи.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 17 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
