Судова практика
Відсутність протоколу затримання особи в матеріалах кримінального провадження не свідчить про недопустимість усіх отриманих надалі доказів або слідчих дій
9 липня 2024 р. Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 678/428/23 залишив без задоволення касаційну скаргу засудженого та його захисника, які вказували на незаконне затримання.
Вироком міськрайонного суду, залишеним без змін апеляційним судом, особу визнано винуватою та засуджено за ч. 5 ст. 185 КК.
У касаційній скарзі засуджений та його захисник зазначали про істотне порушення прав засудженого, що виразилося у проведенні за його участю слідчих дій шляхом безпідставного його затримання та незаконного утримання без складання протоколу відповідно до вимог ст. 208 КПК.
Верховний Суд вказав, що відповідно до ст. 209 КПК особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.
У цій справі відсутній протокол затримання засудженого. Сам засуджений стверджував, що він був затриманий працівниками поліції 16 січня 2023 р., коли після проведення оглядів він був змушений залишатися біля працівників поліції та був доставлений ними до управління поліції, а ухвалою слідчого судді був взятий під варту в залі суду.
Цей довід сторони захисту був врахований судами попередніх інстанцій, які констатували період затримання засудженого з 16 січня по 26 січня 2023 р.
Той факт, що на момент затримання засудженого не було захисника, Верховний Суд не прийняв, адже судом касаційної інстанції вже неодноразово констатувалося, що затримання є несподіваною дією, а отже участь захисника з цього моменту є неможливою. Також суд врахував, що проведення 16 та 17 січня 2023 р. із засудженим слідчих дій, зокрема його допиту як підозрюваного та проведення за його участю слідчого експерименту відбувалися без участі захисника, а тому результати цих слідчих дій не можуть бути використані у ході оцінки сукупності доказів у цьому провадженні.
В ході касаційної перевірки матеріалів кримінального провадження встановлено, що суди попередніх інстанцій не здійснювали дослідження доказів та процесуальних документів, отриманих з порушенням права на захист засудженого під час його затримання, та не поклали ці відомості в основу своїх рішень.
Проте суд наголосив, що як у суді першої інстанції під час безпосереднього допиту, так і під час розгляду цього провадження у суді касаційної інстанції засуджений підтверджував, що вчинив крадіжку грошей і підтверджував те, як він ними розпоряджався після викрадення. Незгода засудженого та його захисника стосувалася розміру викраденої суми. Саме тому захисник вважав, що провадження слід закрити, оскільки у діях засудженого немає складу інкримінованого злочину, тобто ч. 5 ст. 185 КК.
Однак суд констатував, що у цьому провадженні доведено винуватість засудженого у вчиненні крадіжки у особливо великому розмірі поза розумним сумнівом.
Суд звернув увагу на те, що вилучені під час огляду у готельному номері гроші та інші речі не можуть вважатися плодами отруйного дерева з огляду на те, що не було складено відповідно до положень КПК протокол затримання засудженого. Сам факт відсутності протоколу про затримання особи у матеріалах кримінального провадження жодним чином не свідчить про недопустимість всіх отриманих у подальшому доказів у цьому провадженні або ж про недопустимість слідчих дій. Означене порушення прав особи, яке виразилося у нескладанні протоколу про затримання, несвоєчасному складанні протоколу про затримання або ж про затримання особи раніше, аніж це зазначено у протоколі затримання, може бути усунуте шляхом констатації судом того часу затримання, коли воно реально відбулося. У цьому провадженні суди саме так і зробили, врахувавши, що засуджений був затриманий 16 січня 2023 р.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 16 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
