Судова практика
Відсутність у діях співучасників ознак згуртованості та узгодженості є підставою для виключення з обвинувачення посилання на вчинення злочинів у складі організованої групи
17 грудня 2019 р. Верховний Суд у справі № 336/93/18 залишив без задоволення касаційну скаргу прокурора, в якій стверджувалося, що апеляційний суд безпідставно відмовив йому у повторному дослідженні доказів на підтвердження вчинення злочинів організованою групою.
З вересня по грудень 2016 р. обвинувачені в орендованому гаражі на території гаражного кооперативу, відкрили підпільний цех і здійснювали масове виробництво алкогольних товарів, наклеювали на них підроблені марки акцизного податку, розфасовували продукцію в поліетиленові ящики та здійснювали транспортування в торгівельні заклади м. Запоріжжя з метою збуту. Грошові кошти, одержані від продажу вказаних алкогольних напоїв співучасники розподіляли між собою.
Вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 21 січня 2019 року їх було засуджено за ч. 1 ст. 204, ч. 2 ст. 204, ч. 2 ст. 199 КК, посилання на вчинення злочинів у складі організованої групи з обвинувачення виключено. Ухвалою апеляційного суду вирок було змінено – деякі докази визнано недопустимими. У решті вирок залишено без змін.
У касаційній скарзі прокурор посилався на те, що ухвала апеляційної інстанції не відповідає вимогам ст. 419 КПК, оскільки суд, змінюючи вирок, необґрунтовано визнав окремі докази недопустимими, при цьому безпосередньо не дослідив їх та безпідставно відмовив у задоволенні клопотання прокурора про повторне дослідження доказів на підтвердження вчинення злочинів організованою групою.
Верховний Суд зазначив, що відповідно до ч. 3 ст. 28 КК злочин визнається вчиненим організованою групою осіб, лише за умови участі декількох осіб (трьох і більше) в його готуванні або вчиненні, які попередньо зорганізувалися у стійке об’єднання для вчинення цього та іншого (інших) злочинів, об’єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи.
Таку групу слід вважати утвореною з моменту досягнення її учасниками домовленості про вчинення першого злочину за наявності планів щодо подальшої спільної злочинної діяльності. При цьому стійкість такої групи полягає в їх здатності забезпечити стабільність і безпеку свого функціонування, тобто ефективно протидіяти факторам, що можуть їх дезорганізувати. На здатність об’єднання протидіяти дезорганізуючим факторам указують стабільний склад, тісні стосунки між його учасниками, їх централізоване підпорядкування, єдині для всіх правила поведінки, а також наявність плану злочинної діяльності та чіткий розподіл функцій учасників щодо його досягнення.
Дослідивши наявні матеріалРи справи Верховний Суд не виявив даних, які б підтверджували, що співучасники були обізнані про всі наміри один одного. Натомість всі мали різних клієнтів, функціонували незалежно один від одного.
Зважаючи на викладене, Верховний Суд дійшов переконання, що між співучасниками не існувало такої згуртованості та узгодженості їхніх дій, яка б свідчила про тісне поєднання їхніх зусиль, спрямованих на досягнення єдиного злочинного результату.
Підготував Ярослав Степанніков
