Судова практика
Вогнепальна зброя та боєприпаси, які зберігаються без передбаченого законом дозволу, не можуть вважатися тимчасово вилученим майном і не потребують накладення на них арешту слідчим суддею
28 серпня 2024 р. Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 178/1051/22 залишив без задоволення касаційну скаргу захисника, який стверджував про здійснення процесуальних дій без попереднього дозволу.
Вироком районного суду, залишеним без змін апеляційним судом, фігуранта визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
У касаційній скарзі захисник зазначав, що пістолет та боєприпаси, які були виявлені та вилучені в засудженого, у розумінні ст. 167 КПК України є тимчасово вилученим майном, проте слідчий не звертався з клопотанням до слідчого судді про накладення на нього арешту.
Читайте також: Щодо законодавчого врегулювання обігу цивільної вогнепальної зброї
Верховний Суд вказав, що відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Приписами ч. 2 ст. 168 КПК України визначено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку та огляду.
Статтею 170 КПК України встановлено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Водночас згідно з ч. 7 ст. 236 КПК України предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Отже, системний аналіз ч. 7 ст. 237 КПК України вказує на те, що законодавець не відносить до тимчасово вилученого майна речі, які вилучені законом з обігу.
Як убачається з матеріалів провадження, під час огляду місця події в засудженого було вилучено пістолет, який згідно з висновком експерта є ручною короткоствольною вогнепальною зброєю – самозарядним гладкоствольним пістолетом, а також 10 патронів, 9 з яких є боєприпасами.
Зважаючи на те, що до проведення вказаного огляду засуджений без передбаченого законом дозволу зберігав вогнепальну зброю та боєприпаси, то у цьому конкретному випадку вилучений пістолет та патрони відносилися саме до предметів, які вилучені законом з обігу, а тому вони не могли вважатися тимчасово вилученим майном і не потребували обов’язкового накладення на них арешту слідчим суддею.
Верховний Суд зауважив, що арешт майна є одним із заходів забезпечення збереження речових доказів, тому ненакладення арешту не є безумовною підставою для визнання таких доказів недопустимими.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 16 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
