Судова практика
Встановлення судом, що позовні вимоги за своїм суб’єктним складом мають розглядатися в господарському суді, унеможливлює їх розгляд по суті в порядку цивільного судочинства
12 червня 2023 р. Верховний Суд у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі № 676/7428/19 скасував рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволення позовних вимог, а провадження у справі в цій частині закрив, визначивши, що спір в цій частині не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Прокурор в інтересах держави звернувся до суду з позовом до головного управління Держгеокадастру, продавця земельної ділянки, ТОВ «Зарус-Інвест», ТОВ «Агро-Еко-Граунд», треті особи: покупець земельної ділянки, ТОВ «Форк», про визнання недійсним наказу, скасування запису про державну реєстрацію права власності та витребування земельної ділянки, оскільки вона вибула з власності держави поза її волею.
Рішенням міськрайонного суду, залишеним без змін постановою апеляційного суду, позов задоволено частково.
Розглянувши касаційну скаргу ТОВ, Верховний Суд вказав, що тлумачення ч. 3 ст. 400, ч. 2 ст. 414 ЦПК України свідчить, що в разі встановлення порушення правил юрисдикції загальних судів, суд касаційної інстанції закриває провадження у справі повністю або у відповідній частині позовних вимог.
У справі, що переглядалася, позовні вимоги прокурора, з урахуванням меж касаційного перегляду, про витребування земельної ділянки у ТОВ «Зарус-Інвест» та ТОВ «Агро-Еко-Граунд» на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру, скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності ТОВ «Зарус-Інвест» на земельну ділянку, стягнення судового збору з ТОВ «Зарус-Інвест» за своїм суб’єктним складом повинні розглядатися в господарському судочинстві, що виключає розгляд справи у зазначеній частині в порядку цивільного судочинства.
Тому судам слід було закрити провадження у справі у вказаній частині, оскільки спір в цій частині не підлягає розгляду в порядку цивільного, а має розглядатися в порядку господарського судочинства.
Аналогічний висновок зроблений в постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 4 травня 2022 р. в справі № 676/7424/19.
Розглянувши справу в порядку цивільного судочинства позовні вимоги у справі № 676/196/20 від 28 квітня 2022 р., які за своїм суб’єктним складом повинні розглядатися в господарському судочинстві, Верховний Суд фактично відступив від висновків щодо застосування ч. 1 та 2 ст. 414 ЦПК України, викладених у постанові Верховного Суду в складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10 грудня 2021 р. у справі № 924/454/20, постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 р. у справі № 359/3373/16-ц, постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 4 травня 2022 р. у справі № 676/7424/19, у контексті необхідності закриття провадження у частині позовних вимог, які за своїм суб’єктним складом повинні розглядатися в господарському судочинстві.
У зв`язку із наведеним, Об’єднана палата відступила від висновку щодо застосування ч. 1 та 2 ст. 414 ЦПК України, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 квітня 2022 року у справі № 676/196/20, та зазначила, що у разі встановлення судом, що позовні вимоги за своїм суб’єктним складом повинні розглядатися в господарському судочинстві, суд закриває провадження у справі (повністю або частково), незалежно від доводів касаційної скарги. При цьому розгляд позовних вимог у порядку цивільного судочинства по суті є неможливим.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 16 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
