Судова практика
Вигідність плану санації боржника повинна оцінюватися в цілому
Євген МОРОЗОВ,
адвокат
Суд не в праві здійснювати деталізовану економічну оцінку кожного із запланованих боржником заходів у плані санації.
Суть справи
Двадцять шостого січня 2022 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 910/965/21 (ЄДРСРУ № 103281542) досліджував питання щодо особливостей розроблення та затвердження плану санації для боржника для запобігання відкриттю провадження у справі про банкрутство боржника та визнання його банкрутом.
Читайте також: Виконавчі дії щодо оборонних підприємств припиняються в разі їх відповідності двом критеріям
Зазначимо, що перед зверненням до суду відбулися збори засновника (ів) (учасника (ів)) Товариства з порядком денним:
1) про ініціювання процедури досудової санації;
2) доручення директору боржника розробити план досудової санації, скликати збори кредиторів та внести план санації на їх розгляд;
3) звернення до Господарського суду із заявою про затвердження плану досудової санації Товариства.
План санації розробляється у відповідності до вимог КУзПБ та інших нормативно-правових актів з питань банкрутства і має на меті запобігання відкриттю провадження у справі про банкрутство боржника та визнання його банкрутом, оздоровлення його фінансово-господарського стану й погашення вимог кредиторів. Слід враховувати, що заходи з відновлення платоспроможності боржника, що передбачені планом санації, розробляються, виходячи з виявлених причин кризового стану Товариства, його потенціалу та з урахуванням сьогоднішнього стану ринку.
Положеннями статті 5 КУзПБ визначено порядок звернення, умови, яких повинен дотримуватися боржник при такому зверненні, коло учасників, а також визначено перелік відомостей, які повинен містити план санації. Згідно з частиною першою цієї статті КУзПБ ініціатива щодо застосування процедури санації до відкриття провадження у справі про банкрутство належить боржнику, про що його засновниками (учасниками, акціонерами) приймається відповідне рішення, а сама ця процедура здійснюється відповідно до плану досудової санації.
Що повинен містити план санації?
У частині другій статті 5 КУзПБ законодавець визначив перелік умов та відомостей, що обов`язково має містити план санації, а саме: (1) розміри, порядок і строки погашення вимог кредиторів, які беруть участь у санації; (2) заходи щодо виконання плану санації та нагляду за виконанням плану санації; (3) обсяг повноважень керуючого санацією (у разі його призначення).
Окрім цього, план санації повинен містити:
- терміни відновлення платоспроможності боржника;
- порядок та строки проведення розрахунків з кредиторами;
- графік погашення заборгованості та порядок такого погашення з визначенням черговості вимог, які буде погашати боржник;
- заходи судового оскарження угод та стягнення дебіторської заборгованості;
- заходи щодо нагляду за його виконанням тощо.
Читайте також: Позасудове врегулювання спору припиняє будь-які подальші вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов’язання
Також у цій частині статті 5 КУзПБ законодавець навів умови, що допускаються в плані санації, однак включаються до плану санації на умовах дискреції – за розсудом боржника: планом санації може бути передбачено:
1) поділ кредиторів, які беруть участь у санації, на категорії залежно від виду вимог та наявності (відсутності) забезпечення вимог таких кредиторів;
2) різні умови задоволення вимог для кредиторів різних категорій;
3) заходи з отримання позик чи кредитів;
4) умови, передбачені частиною другою статті 51 цього Кодексу.
До плану санації додається ліквідаційний аналіз, який свідчить про вигідність для кредиторів виконання плану санації порівняно з ліквідацією боржника. може додаватися фінансовий аналіз, який підтверджує здатність боржника виконувати умови плану санації (абзац 3 частини другої статті 5 КУзПБ).
Позиція ВС
Верховний Суд звертає увагу, що на відміну від положень частини другої статті 6 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», який втратив чинність, положення статті 5 КУзПБ не містять окремо визначених обов’язкових умов, наявність яких необхідна для звернення боржника до суду із заявою про затвердження плану санації боржника до відкриття провадження в справі про банкрутство. Разом із тим, недотримання процедури, визначеної положеннями статті 5 зазначеного кодексу, може мати наслідком відмову суду в затвердженні плану санації. Крім того, законодавцем передбачено підстави для відмови судом у затвердженні плану санації боржника до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство (частина восьма статті 5 КУзПБ):
– при схваленні плану санації були допущені порушення законодавства, що могли вплинути на результат голосування загальних зборів кредиторів;
– кредитор, який не брав участі в голосуванні або проголосував проти схвалення плану санації, доведе, що в разі ліквідації боржника в порядку, визначеному цим кодексом, його вимоги були б задоволені в розмірі, що перевищує розмір вимог, які будуть задоволені відповідно до умов плану санації;
– боржником були надані недостовірні відомості, що є суттєвими для визначення успішності плану санації.
Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд й у постанові від 18.05.2021 у справі № 922/2071/20. Між тим участь у санації всіх кредиторів боржника та включення всіх зобов’язань боржника до плану санації не є вимогою до плану санації в розумінні положень частини другої статті 5 КУзПБ, а невключення до плану санації всіх кредиторів боржника не є порушенням наведених норм закону. Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 15.04.2021 у справі № 904/3325/20.
Системний аналіз частини п`ятої статті 4, абзацу 3 частини другої статті 5 КУзПБ свідчить, що метою санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство є відновлення його платоспроможності, а ліквідаційний аналіз, як один з обов’язкових документів, який має бути долучено до плану санації, має свідчити про вигідність для кредиторів виконання плану санації порівняно з ліквідацією боржника. Законодавець, надавши суду згідно з положеннями частини другої статті 5 КУзПБ повноваження перевіряти та оцінювати план досудової санації, між тим не надає суду повноважень здійснювати деталізовану економічну оцінку кожного із запланованих боржником у плані санації заходів відновлення платоспроможності. Водночас у суду зберігається обов’язок враховувати вирішальний критерій – вигідність виконання плану санації для кредиторів порівняно з ліквідацією, – опираючись на відомості ліквідаційного аналізу (абзац другий частини другої статті 5 КУзПБ). Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.04.2021 у справі № 904/3325/20.
Процесуальні особливості судового розгляду
Із метою дотримання балансу інтересів кредиторів та боржника, суд повинен займати активну процесуальну позицію при затвердженні плану санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство, яка має полягати в повному, всебічному та об’єктивному з’ясуванні обставин, які стосуються перевірки порядку його схвалення та дослідження змісту плану санації. Під час розгляду плану санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство до кола обставин, які мають обов’язково бути доведені боржником та достеменно встановлені судом, входять наявність ознак неплатоспроможності боржника або її загрози та вигідність для кредиторів виконання плану санації порівняно з ліквідацією боржника.
Надання оцінки судом фінансово-економічного стану боржника в динаміці задля встановлення ознак неплатоспроможності, економічної ефективності та доцільності заходів відновлення його платоспроможності, з метою з’ясування доведеності ключової ознаки, що передбачена планом санації (вигідність плану санації), є правомірним та відповідає завданню і цілям процедури санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство.
КУзПБ передбачена певна сукупність умов, що підлягають включенню до плану санації, за наявності яких розглянутий та схвалений кредиторами з дотриманням порядку визначеного статтею 5 КУзПБ план санації підлягає затвердженню судом. Невідповідність змісту плану санації вимогам законодавства та недотримання порядку його схвалення є підставою для відмови в його затвердженні.
Правовідносини із санації розраховані лише на сумлінних боржників та кредиторів, а застосування такого інституту не може бути інструментом зловживань для боржника, який за його допомогою ухиляється від належного виконання зобов’язань перед кредиторами. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 10.02.2022 р. у справі № 908/1817/21.
Висновок
Основною ознакою плану санації боржника є його вигідність перед кредиторами (порівняно з ліквідацією боржника), а тому функції суду полягають в повному, об’єктивному та процедурному з’ясуванні обставин, які стосуються перевірки порядку схвалення та дослідження змісту плану санації. Втім, це не надає суду повноважень здійснювати деталізовану економічну оцінку кожного із запланованих боржником у плані санації заходів відновлення платоспроможності боржника.
Джерело: Юридичний вісник України
