Судова практика
Використання завідомо підробленого документа є закінченим кримінальним правопорушенням з моменту, коли документ пред’явлено або подано
24 вересня 2024 р. Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 708/809/20 залишив без задоволення касаційну скаргу прокурора, оскільки не було доведено, що поданий обвинуваченою диплом було підроблено.
За матеріалами провадження обвинувачена, використовуючи завідомо підроблений документ – диплом за спеціальністю «Правознавство» за освітньо-кваліфікаційним рівнем «спеціаліст», влаштувалася на посаду головного державного виконавця районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції області, а надалі була призначена на посаду начальника зазначеного відділу державної виконавчої служби.
Районний суд визнав її винуватою та засудив за ч. 4 ст. 358 КК. На підставі п. 2 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК звільнив від покарання у зв’язку із закінченням строків давності. Апеляційний суд скасував вирок та закрив провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК у зв’язку з тим, що не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати.
У касаційній скарзі прокурор стверджував, що доказами сторони обвинувачення доведено використання особою під час працевлаштування документа (диплому про вищу освіту), в якому зазначено неправдиву інформацію, про що свідчать копії документів з її особової справи, листи та інформація з ДП «Інфоресурс».
Верховний Суд погодився з висновком суду апеляційної інстанції про те, що в цій справі наданих стороною обвинувачення доказів недостатньо для доведеності поза розумним сумнівом вчинення особою кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК, – використання завідомо підробленого документу.
Використання завідомо підробленого документа може бути вчинене одним із двох способів: 1) пред’явлення документа, 2) подання документа. При пред’явленні документа суб’єкт, видаючи підробку за справжній документ, знайомить з його змістом інших осіб. У цьому випадку такий документ залишається у володінні винного. Подання завідомо підробленого документа також передбачає, що певне коло осіб ознайомлюється з його змістом, але цей документ не залишається у винного, а передається уповноваженим особам для посвідчення тих чи інших фактів.
Використання завідомо підробленого документа є закінченим кримінальним правопорушенням з моменту, коли документ пред’явлено або подано винним незалежно від того, чи вдалося йому досягти поставленої мети.
Надаючи оцінку письмовим доказам сторони обвинувачення, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що вони свідчать лише про те, що обвинувачена не навчалася у закладі освіти та працювала на відповідних посадах районного відділу державної виконавчої служби. Так, в матеріалах справи відсутні докази написання особою заяви про працевлаштування до районного відділу державної виконавчої служби, до якої вона надала підроблений документ – диплом. Така заява в матеріалах справи відсутня, як і відсутній сам диплом, місцеперебування якого стороною обвинувачення не встановлено. При цьому, оцінюючи наявну в справі його ксерокопію, апеляційний суд правильно звернув увагу на те, що вона завірена посадовою особою за невстановлених обставин.
Посилання прокурора в касаційній скарзі на те, що ухвалою слідчого судді від 16 березня 2020 р. було відмовлено в задоволенні клопотання слідчого про надання доступу до документів (згаданого диплому) колегія суддів до уваги не взяла, оскільки згадана ухвала в матеріалах справи відсутня.
Отже, Верховний Суд ухвалу апеляційного суду залишив без зміни, а касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанції, – без задоволення
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 16 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
