Судова практика
Вирок місцевого суду, ухвалений у спрощеному провадженні, підлягає апеляційному оскарженню з підстав неправильної кваліфікації дій обвинуваченого
30 листопада 2022 р. Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 758/4301/22 задовольнив касаційну скаргу прокурора, встановивши, що апеляційний суд необґрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження за його скаргою.
Вироком місцевого суду, ухваленим у порядку спрощеного провадження, особу визнано винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК.
На цей вирок прокурор подав апеляційну скаргу. Апеляційний суд на підставі ч. 4 ст. 399 КПК відмовив у відкритті апеляційного провадження з посиланням на те, що судове рішення оскаржено виключно з підстав, з яких воно не може бути оскаржено згідно з положеннями ст. 394 цього Кодексу.
У касаційній скарзі прокурор стверджував, що суддя-доповідач апеляційного суду дійшов помилкового висновку про те, що він оспорював встановлені досудовим розслідуванням обставини, та безпідставно відмовив у відкритті апеляційного провадження за його скаргою. Вирок суду сторона обвинувачення оскаржила в апеляційному порядку з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме – у зв’язку з неправильною кваліфікацією дій.
Верховний Суд вказав, що як зазначено в ч. 5 ст. 382 КПК, вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК.
Ці особливості полягають у тому, що вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. 381 та 382 КПК, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини (ч. 1 ст. 394 КПК).
За правилами ч. 4 ст. 399 КПК суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями ст. 394 КПК.
Однак оскаржувана ухвала апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження за скаргою на вирок місцевого суду не ґрунтується на наведених вище вимогах кримінального процесуального закону.
В апеляційній скарзі прокурор просив змінити ухвалений за результатами спрощеного провадження вирок місцевого суду з огляду на те, що місцевий суд допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, зокрема кваліфікував злочинні дії обвинуваченого за ч. 1 ст. 309 КК як незаконне придбання та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини без мети збуту, тобто кваліфікація дій особи не відповідає диспозиції вказаної норми кримінального закону. Самого факту, що обвинувачений придбав та зберігав без мети збуту особливо небезпечну психотропну речовину, прокурор в апеляційній скарзі не оспорював, доводів про незгоду зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами та фактами в апеляційній скарзі прокурора наведено не було.
При цьому поза увагою судді залишилося те, що норми кримінального процесуального закону не містять обмежень щодо оскарження в апеляційному порядку такого судового рішення на підставі неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Отже, суддя апеляційного суду дійшов передчасного висновку про те, що вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, не може бути оскаржено, і необґрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження.
Таким чином, Верховний Суд скасував ухвалу апеляційного суду та призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Підготував Леонід Лазебний
