Вирок у справі, де особу не було повідомлено про підозру, підлягає скасуванню

22 лютого 2018 р. Верховний Суд у справі № 380/1461/16-к задовольнив касаційну скаргу захисника на вироки, ухвалені на основі недопустимих доказів.

Обвинувачена, маючи не зняту та непогашену судимість, повторно придбала/зірвала коноплю, яка являється особливо небезпечним наркотичним засобом канабісом, в подальшому принесла до місця проживання, висушила їх та незаконно зберігала без мети збуту до моменту вилучення працівниками поліції під час огляду будинку. Згодом обвинувачена повторно придбала амфетамін та зберігала до моменту адміністративного затримання.

Вироком районного суду її було визнано винною та засуджено до 3 років позбавлення волі та звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки.

Вироком апеляційного суду рішення місцевого суду в частині призначеного покарання скасовано та постановлено новий, яким обвинуваченій призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 1 місяць, в іншій частині – залишено без змін.

У касаційній скарзі захисник обґрунтовував, що в основу обвинувального вироку покладенні недопустимі докази, які зібрані з істотним порушенням вимог закону.

Верховний Суд встановив, що у матеріалах провадження відсутні документи, які б свідчили щодо вручення засудженій повідомлення про підозру у вчиненні злочину, що є істотним порушенням кримінального процесуального закону.

Згідно з п. 14 ст. 3 КПК притягнення до кримінальної відповідальності визначається як стадія провадження, що починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

За ч. 1 ст. 278 КПК письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення – у інший спосіб передбачений нормами КПК.

Також письмове повідомлення про підозру може бути вручене затриманій особі, але не пізніше 24 годин з моменту її затримання, в іншому випадку така особа підлягає негайному звільненню (ч.ч. 2, 3 ст. 278 КПК).

До того ж слідчий, прокурор зобов’язаний невідкладно внести до ЄРДР дату та час повідомлення про підозру, правову кваліфікація правопорушення, із зазначенням статті (частини статті) кримінального закону у відповідності до ч. 4 ст. 278 КПК.

На основі аналізу змісту ст.ст. 276, 277, 283 КПК Верховний Суд вказав, що здійснення письмового повідомлення про підозру є передумовою для проведення процесуальних дій під час досудового розслідування щодо особи, яка після відповідного повідомлення набуває процесуального статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, що прямо пов’язано із реалізацією загальної засади змагальності сторін у кримінальному і провадженні, забезпечення права на захист тощо.

Крім того, як убачається з матеріалів провадження, вирок щодо обвинуваченої обґрунтовано даними, які містяться в протоколі огляду житла, що проведений за згодою особи, яка ним володіє.

Виходячи аналізу положень КПК, які регламентують проведення огляду житла, Верховний Суд зазначив, що докази, одержані в результаті огляду та обшуку житла чи іншого володіння особи є допустимими лише тоді, коли така процесуальна дія проводиться на підставі ухвали слідчого судді, а наявність самої лише згоди на проникнення до житла особи, яка володіє цим житлом, згідно з ч. 3 ст. 233 КПК, не звільняє прокурора, слідчого від обов’язку звернутися з клопотанням про проведення огляду чи обшуку житла до слідчого судді. Цього зроблено не було.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 62 Конституції України та Рішення Конституційного Суду України від 20 жовтня 2001 р. № 12-рп/2011 визнані допустимими як докази можуть бути тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог законодавства.

Окрім того, Верховний Суд відзначив невідповідності між показаннями засудженої та висунутим обвинуваченням, оскільки обвинувачена свою вину визнавала та показала в якому будинку проживає, звідки працівниками поліції було вилучено макову соломку, натомість у висновку експерта зазначено, що вилучена речовина була канабісом.

Не звернули увагу на такі розбіжності як першої інстанції суд, так і апеляційний, який в зальних фразах погодився з обвинувальним вироком.

Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій та направив справу до місцевого суду для нового розгляду.

Підготував Леонід Лазебний

Рішення в ЄДРСР

Поділитися

Твітнути