Судова практика
Висновок спеціаліста не є доказом у кримінальному провадженні щодо злочинів, а тому не може підтверджувати чи спростовувати обставини, які підлягають доказуванню
7 листопада 2024 р. Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 344/8350/22 залишив без задоволення касаційну скаргу засудженого, який посилався на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.
Вироком міського суду, залишеним без змін апеляційним судом, водія визнано винуватим у тому, що він, маючи технічну можливість не допустити зіткнення, не дав дорогу мотоциклісту, виїхав на смугу зустрічного руху, внаслідок чого допустив зіткнення з останнім (ч. 2 ст. 286 КК).
У касаційній скарзі засуджений зазначав, що місцевий суд при постановлені вироку не надав жодної оцінки висновку спеціаліста (за матеріалами кримінального провадження цей документ має назву «Письмова консультація»), а тому під час апеляційного розгляду сторона захисту ставила питання про його повторне дослідження судом апеляційної інстанції, однак суд відмовив у дослідженні цього документа в порядку ст. 404 КПК.
Верховний Суд вказав, що згідно з ч. 2 ст. 84 КПК процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. Тобто обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, можуть бути встановлені на підставі доказів, отриманих з цих джерел, зокрема, висновків експерта.
Законодавець, передбачивши у ч. 2 ст. 101 КПК право сторони захисту надати суду висновок експерта, тим самим передбачив і обов’язок суду його розглянути у сукупності з іншими доказами.
Висновок експерта – це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи (ч. 1 ст. 101 КПК). Водночас приписи ст. 101 КПК не стосуються висновку спеціаліста чи письмових консультацій особи, яка володіє спеціальними знаннями.
Читайте також: Заява про вчинення злочину не є доказом у кримінальному провадженні, а підставою для реагування органів досудового розслідування
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КПК (в редакції Закону від 15 березня 2022 р. № 2137-IX, чинній на момент надання стороною захисту документа) спеціалістом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками і може надавати консультації та висновки під час досудового розслідування і судового розгляду з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок.
За матеріалами провадження сторона захисту в суді першої інстанції заявила клопотання про долучення до матеріалів кримінального провадження письмової консультації спеціаліста – автотехніка, наданого у відповідь на лист захисника, у якому, серед інших, ставились питання щодо причин настання дорожньо-транспортної пригоди.
Із системного аналізу норм ст. 84, 298-1 КПК Верховний Суд з’ясував, що висновок спеціаліста у розумінні абз. 2 ч. 1 ст. 298-1 КПК не є доказом у кримінальному провадженні щодо злочинів, а відтак не може підтверджувати чи спростовувати обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачені ч. 1 ст. 91 КПК.
Це узгоджується з послідовною практикою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (наприклад, із постановами від 27 вересня 2018 р. у справі № 533/93/16-к; від 28 липня 2021 р. у справі № 754/7890/19; від 24 листопада 2021 р. у справі № 711/93/17; від 29 травня 2023 р. у справі № 583/877/21).
Водночас, у цій справі сторона захисту не залучила експерта, у порядку передбаченому ст. 243 КПК, для проведення необхідної, на її погляд, експертизи, з метою отримання та подання суду висновку експерта (ч. 3 ст. 93, ч. 2 ст. 101 КПК).
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 17 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
