Судова практика
Визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно
Верховний Суд про належний спосіб захисту для скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно.
П’ятого липня минулого року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 756/9405/21 досліджував питання щодо обрання належного способу захисту для скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно. Раніше в постанові від 20 травня 2021 р. № 361/953/16-ц Верховним Судом вказано, що визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно впливає на можливість реалізації прав особи, яка його отримала, щодо нерухомого майна, отже, доводить дієвість та ефективність обраного позивачем способу захисту.
Читайте також: Державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а лише засвідченням державою вже набутого спадкодавцем права власності
Аналогічний висновок наведено Верховним Судом у постанові від 2 червня 2021 р. у справі № 351/1317/18 та багатьох інших. Таким чином, обраний спосіб захисту порушеного права шляхом визнання недійсними договорів купівлі-продажу та свідоцтва про право власності є належним (22 лютого 2022 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 203/5561/16. Крім того, Великою Палатою ВС у постанові від 30 травня 2018 р. у справі № 923/466/17 зазначалося, що особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачено нормою матеріального права. На таку особу (позивача) не можна покладати обов`язку об`єднання вимог про визнання протиправним і скасування рішення органу місцевого самоврядування та вимог про скасування правовстановлюючих документів на земельну ділянку, укладених (виданих) на підставі такого рішення.
Також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 грудня 2022 р. у справі № 914/2350/18 (914/608/20), провадження № 12-83гс21 дійшла висновку про те, що «зважаючи на обставини цієї справи, які існували на момент звернення позивача з позовом та прийняття рішення судом першої інстанції, для захисту порушеного права власності позивача необхідно відновити становище, яке існувало до порушення. Вказане відповідає способу захисту, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 16 ЦК України. А оскільки порушення права власності позивача відбулося у результаті державної реєстрації права власності на спірне нерухоме майно, заявлені ним позовні вимоги про скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію прав опосередковують відновлення становища, яке існувало до порушення.
Отже, враховуючи обставини конкретної справи та за умови, якщо правовідносини між сторонами щодо спірного нерухомого майна мають договірний характер та таке майно не було відчужено до третіх осіб, вимога про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на нерухоме майно не може бути розцінена судами як неналежний спосіб захисту. Задоволення такого позову призводить до внесення державним реєстратором до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про речове право позивача на спірне нерухоме майно. Це відновлює становище, яке існувало до прийняття державним реєстратором оспорюваного рішення. Зазначене відповідає способу захисту, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 16 ЦК України.
Читайте також: Закінчення строків як підстава для відмови в задоволенні скарги на держреєстратора
Висновок. Отже, для скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно не обов’язково має бути визнано недійсним та скасовано рішення органу, на підставі якого було видано вказане свідоцтво.
Євген Мороз,
адвокат
Джерело: Юридичний вісник України
