Судова практика
Якщо обвинувачений відмовився від розгляду його справи судом присяжних під час нового підготовчого засідання, хоча клопотав про це у попередньому підготовчому засіданні, справа може слухатися професійними суддями
19 червня 2025 р. Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі № 357/10388/16-к залишив без задоволення касаційні скарги захисника та засудженого, які посилалися на незабезпечення реалізації невід’ємного права на розгляд судом присяжних.
Вироком міськрайонного суду, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду, особу було засуджено за: ч. 4 ст. 187; п. 6, 12 ч. 2 ст. 115; п. 6, 12, 13 ч. 2 ст. 115; ч. 3 ст. 186 КК.
У касаційних скаргах сторона захисту зазначала про неправомірне задоволення клопотання захисника про відмову від розгляду справи судом присяжних, що при цьому не роз’яснено наслідків такої відмови й ухвалено вирок незаконним складом суду.
Верховний Суд вказав, що за змістом ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним, безстороннім і встановленим законом судом. Останнє поширюється на правову основу існування суду та дотримання ним певних норм, які регламентують його діяльність (рішення Європейського суду з прав людини в справі «Сокуренко і Стригун проти України», заяви № 29458/04, 29465/04).
Читайте також: Колегіальний розгляд справи: гарантія законності рішення чи інструмент для затягування справи?
Загальні правила визначення складу суду врегульовані в ст. 31 КПК. Згідно з ч. 2 цієї статті в справі щодо злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, за клопотанням обвинуваченого кримінальне провадження здійснюється в суді першої інстанції в складі трьох суддів. Водночас особа, обвинувачена у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, під час підготовчого судового засідання має право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно неї судом присяжних (ч. 2 ст. 384 КПК).
Як наголошувала Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12 вересня 2018 р. (справа № 523/6472/14-к), особливий порядок кримінального провадження в суді першої інстанції – судом присяжних – застосовується на підставі волевиявлення обвинуваченого з метою додаткових гарантій у справах про найбільш тяжкі злочини, за які передбачено покарання у виді довічного позбавлення волі.
Читайте також: Еволюція українського правосуддя: судовий прецедент – реальність, конституційність, надії та майбутнє
У цій справі право на суд присяжних, правові наслідки застосування цього інституту були письмово роз’яснені особі прокурором 24 травня 2016 р. і про такий склад суду обвинувачений клопотав у підготовчому судовому засіданні 11 листопада 2016 р. Надалі внаслідок відставки двох професійних суддів та їх заміни в порядку ч. 3 ст. 35 КПК, 21 січня 2019 р. було проведено нове підготовче судове засідання, у ході якого, виконуючи приписи ст. 384 КПК, суд з’ясував, чи бажає обвинувачений скористатися своїм правом на розгляд кримінального провадження стосовно нього судом присяжних. Як зафіксовано на технічному носії відеозапису вказаного засідання, обвинувачений заявив суду, що розгляд справи має здійснюватися колегіально в складі трьох суддів, тим самим підтримав міркування свого захисника про недоцільність залучення присяжних. Усупереч твердженням у касаційній скарзі засудженого, він не висловлював заперечень, навпаки, категорично наполягав на тому, що не бажає скористатися згаданим правом.
Таким чином, забезпечивши йому свободу вибору між процесуальними формами відправлення правосуддя та здійснивши провадження відповідно до волевиявлення обвинуваченого, суд першої інстанції дотримався гарантій права на розгляд справи судом, установленим законом, у розумінні ст. 6 Конвенції.
Аргументи захисника про безпідставне проведення повторного підготовчого засідання є неспроможними, адже ця процедура була об’єктивно зумовлена заміною складу професійних суддів, звідси, – і необхідністю виконання процесуальних дій, передбачених ст. 314-316 КПК. У такій юридичній ситуації проведення нового підготовчого засідання не становить процесуального порушення, яке перешкодило чи могло перешкодити суду ухвалити законне рішення (наприклад, див. постанову Суду від 3 жовтня 2019 р. у справі № 754/9003/16-к).
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 19 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
