Судова практика
Якщо особа лише в судових дебатах заявила про неналежне поводження з нею під час слідчої дії, то така заява не може вважатися небезпідставною
18 березня 2025 р. Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 378/450/21 залишив без задоволення касаційні скарги засудженого та захисника, які стверджували про тиск з боку органу розслідування.
Суди попередніх інстанцій засудили фігуранта за ч. 1 ст. 115 КК.
У касаційній скарзі сторона захисту, посилаючись на п.1 ч.1 ст. 438 КПК, просила скасувати оскаржені судові рішення і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Серед іншого зазначала, що суд першої інстанції безпідставно не визнав недопустимим доказом протокол проведення слідчого експерименту, оскільки під час судового розгляду засуджений повідомив, що показання він надавав під тиском правоохоронних органів.
Верховний Суд вказав, що сторона захисту стверджувала, що показання засудженого під час слідчого експерименту є наслідком поганого поводження, застосованого до нього з метою отримати від нього зізнання, посилаючись на виявлені в нього тілесні ушкодження.
Як неодноразово зазначав Суд, коли особа небезпідставно заявляє про те, що вона була піддана жорстокому поводженню з боку суб’єктів владних повноважень на порушення ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це положення вимагає проведення ефективного офіційного розслідування (Kobets v. Ukraine, no. 16437/04, § 51, 14 February 2008).
Водночас, щоб такий обов’язок виник, заява має бути «небезпідставною», тобто особа, яка заявляє про погане поводження з нею, має навести конкретні обставини такого поводження і надати їм певне підтвердження або, – якщо це не можливо з об’єктивних причин, – повідомити інформацію, що дасть можливість перевірити, чи має заява певні підстави. Хоча доведення обґрунтованості заяви про погане поводження не може покладати на заявника надмірний тягар доказування, однак за відсутності будь-якої інформації, яку можливо перевірити, заява про погане поводження не може бути визнана «небезпідставною» і не створює обов’язку її розслідування (27 травня 2020 р., № 317/2389/17; 26 травня 2020 р., № 234/9575/19; 19 листопада 2020 р. № 640/9837/18; 29 жовтня 2019 р., № 515/2020/16-к).
Суд зазначив, що засуджений заявив про погане поводження з ним лише під час дебатів у суді першої інстанції. Його заява не містила жодних фактичних обставин такого поводження, які давали можливість їх перевірити. В касаційній скарзі не зазначено, що завадило засудженому своєчасно повідомити про погане поводження.
Отже, Верховний Суд не визнав заяву засудженого про погане поводження «небезпідставною», а його свідчення отриманими внаслідок поганого поводження з ним.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 17 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
