Судова практика
Якщо особа, вказана в розпорядженні банку, не прийняла спадщину, то спадкування права на вклад здійснюється спадкоємцем за законом, який прийняв спадщину
2 червня 2025 р. Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі № 201/14368/15-ц задовольнив частково касаційну скаргу дочки позивача, яка є його спадкоємцем.
Позивач звернувся позивався до банку про стягнення грошових коштів, посилаючись на те, що уклав із відповідачем десять договорів банківського вкладу. Він неодноразово звертався до відділень Банку з вимогами про повернення повної суми вкладів та нарахованих відсотків, а також телефонував до служби підтримки клієнтів банку, проте йому було відмовлено.
Ухвалою районного суду залучено до участі у справі правонаступника позивача, який помер, – його дочку. Суд указав, що матеріалами справи підтверджено той факт, що вона є спадкоємцем позивача не тільки за законом, але й за заповітом, яким її наділено спадковими правами щодо банківських вкладів, які є предметом спору у цій справі.
Рішенням районного суду, залишеним без змін постановою апеляційного суду, у задоволенні позову відмовлено з тих мотивів, що дочка фактично намагається вирішити спір про право власності на спадкове майно, а, відтак, необхідно залучити й інших спадкоємців після смерті батька. При цьому, на відміну від відповідача, залучити співпозивача у справі неможливо.
У касаційній скарзі дочка зазначала, що брат на час відкриття спадщини постійно не проживав зі спадкодавцем та не виявив бажання прийняти спадщину, хоча вже минуло понад вісім років. Отже, він втратив своє право на спадкування, а тому помилковим є висновок судів про необхідність його залучення до участі у справі.
Верховний Суд вказав, що до складу спадкового майна згідно зі ст. 1228 ЦК України входить і право на вклад у банку (фінансовій установі) незалежно від способу розпорядження ним – чи зроблено розпорядження щодо права на вклад у заповіті, чи безпосередньо у банку (фінансовій установі) – таке право входить до складу спадщини і на нього поширюються загальні правила спадкування.
Спадкодавець має можливість розпорядитися належним йому правом вимоги грошових коштів (в українській або іноземній валюті), які були внесені на підставі договору банківського вкладу (депозиту) або рахунку. Проте в будь-якому разі спадкодавець самостійно приймає рішення про те, яким чином розпорядитися правом на вклад.
Розпорядження банку (фінансовій установі) по своїй суті є одностороннім правочином, за допомогою якого здійснюється розпорядження правом на вклад. На такий односторонній правочин поширюються відповідні положення ЦК України про правочини (зокрема, про форму, недійсність правочинів). Розпорядження банку (фінансовій установі) досить специфічний односторонній правочин, оскільки може втілюватися як в окремому документі, так і бути умовою договору.
Особа, яка вказана у розпорядженні банку (фінансовій установі), є спадкоємцем вкладу і має можливість на власний розсуд прийняти спадщину (право на вклад) або відмовитися від її прийняття чи не прийняти.
Якщо особа, вказана у розпорядженні банку (фінансовій установі), не прийняла спадщину або відмовилася від її прийняття, то спадкування права на вклад здійснюється спадкоємцем (спадкоємцями) за заповітом чи/та законом, який прийняв спадщину Сама по собі вказівка особи у заповідальному розпорядженні банку (фінансовій установі) не свідчить про прийняття такою особою спадщини.
У разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов’язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов’язкові для нього так само, як вони були обов’язкові для особи, яку він замінив (ст. 55 ЦПК України).
У цій справі єдиним спадкоємцем, що прийняв спадщину в установленому законом порядку після смерті батька, є його дочка. Син батька, на ім’я якого останній надав розпорядження банку щодо відповідних договорів вкладу, до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини не звертався.
Отже, дочка, яка є єдиною спадкоємицею позивача, зокрема за законом, та прийняла спадщину, має право вимагати повернення вкладу, оскільки брат, на користь якого позивач зробив розпорядження банку (фінансовій установі) щодо вкладів, спадщину не прийняв, а, отже, останній не є правонаступником позивача у цій справі.
На підставі викладеного, Верховний Суд відступив від висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 вересня 2019 р. у справі № 201/14367/15-ц, рішення районного суду та постанову апеляційного суду скасував, справу передав на новий розгляд до суду першої інстанції.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 18 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
